4 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,
Лесько А.О., Хопти С.Ф.,
розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31 жовтня 2014 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.
Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2014 року заяву ОСОБА_3 повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.
Не погоджуючись з указаною ухвалою суду, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 31 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2014 року з підстав, передбачених ч. 3 ст. 297 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції виходив із того, що у наданий строк заявник не усунув недоліків апеляційної скарги, а саме не надав доказів щодо дотримання строку на апеляційне оскарження ухвали судді від 22 серпня 2014 року або клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення цього строку.
Проте такого висновку апеляційний суд дійшов із порушенням вимог процесуального закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2014 року була постановлена без участі заявника.
Частиною 3 ст. 222 ЦПК України передбачено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
Усупереч вказаним вимогам закону в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня складання ухвали суду першої інстанції від 22 серпня 2014 року була направлена її копія.
Таким чином, апеляційний суд не врахував, що перекладати на заявника обов'язок з надання доказів щодо дотримання строку на апеляційне оскарження є невірним, оскільки саме судом не було виконано вимоги ч. 3 ст. 222 ЦПК України.
З касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 отримав копію ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 серпня 2014 року лише 5 вересня 2014 року, а 6 вересня 2014 року направив апеляційну скаргу до суду.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Таким чином, апеляційний суд належним чином не з'ясував чи пропущено заявником строк на апеляційне оскарження, що є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи викладене та положення п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 335, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 31 жовтня 2014 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
О.В. Закропивний
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта