Ухвалаіменем україни 28 січня 2015 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Гвоздика П.О., суддів: Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Журавель В.І., Іваненко Ю.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» про захист прав споживача, за касаційною скаргою Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2014 року, в с т а н о в и л а: У травні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (далі - ОКВП «Дніпро-Кіровоград») про захист прав споживачів. Позовні вимоги мотивувала тим, що 11 липня 2007 року між нею та комунальним підприємством «Олександрія-водоканал» (далі - КП «Олександрія-водоканал») був укладений договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Згідно з договором вона є споживачем послуг, а КП «Олександрія-водоканал» - виробником (виконавцем) послуг. Для обліку спожитої питної води ліцензованою фірмою їй був установлений засіб вимірюваної техніки (лічильник води), який був зареєстрований у КП «Олександрія-водоканал» та взятий на абонентський облік. З того часу оплату за спожиту воду вона здійснює згідно з показами лічильника води відповідно до установлених тарифів. Вказувала, що 09 червня 2011 року за місцем її проживання два працівники КП «Олександрія-водоканал» перевірили опломбований лічильник води, при цьому один з працівників зірвав пломбу і пояснив, що потрібно провести повірку лічильника, яка проводиться за рахунок споживача, та видано припис. Цього ж дня вона подала відповідну заяву до КП «Олександрія-водоканал», в якій виклала факти порушення її прав та просила провести повірку лічильника відповідно до законодавства. У кінці червня 2011 року вона отримала відповідь від директора КП «Олександрія-водоканал» Дюбкіна А.Л. про те, що її вимоги про проведення повірки облікового засобу незаконні і вона повинна провести повірку власними силами. 05 серпня 2011 року вона отримала попередження від виконавця про зняття з обліку квартирного лічильника води, а 10 жовтня 2012 року з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» отримала лист, в якому було повідомлено, що вона має заборгованість за спожиту воду у зв'язку з непроходженням повірки лічильника води. 12 листопада 2012 року вона також отримала лист від ОКВП Дніпро-Кіровоград» з відмовою в проведенні повірки лічильника за власний рахунок та сумою нарахованого боргу, а 16 квітня 2012 року -попередження про наявність заборгованості та можливе примусове відключення від централізованого водопостачання. Вважає дії відповідача такими, що не ґрунтуються на законі, порушують її права як споживача, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв'язку з чим вимушена була звернутись з даним позовом. У подальшому позивач ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги. Зокрема, зазначала, що за час розгляду справи в суді вона за власний рахунок провела повірку облікового засобу, сплатила нараховану заборгованість за спожиту воду в сумі 890 грн, встановила обліковий засіб на абонентський облік. У зв'язку з наведеним просила зобов'язати відповідача з 09 липня 2011 року поставити лічильник води ЛК-15 х заводський номер 6Т660Т0 на абонентський облік за особовим рахунком № НОМЕР_1 та здійснити перерахунок заборгованості відповідно до показань лічильника на день перерахунку, стягнути з відповідача на її користь 890 грн переплачених у зв'язку з нарахованою заборгованістю за споживання води без облікового засобу з 09 липня 2011 року до 22 листопада 2013 року, 28 грн за проведення повірки облікового засобу за власний рахунок, 1 520 грн за надання правової допомоги. Справа судами розглядалася неодноразово. Останнім рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 липня 2014 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОКВП «Дніпро-Кіровоград» здійснити перерахунок з оплати послуг з централізованого постачання холодної води ОСОБА_3 відповідно до п. 15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за період з 09 липня 2011 року до 22 листопада 2013 року згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за три місяці, що передували червню 2011 року. Стягнуто з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 890 грн, сплачені останньою як заборгованість за споживання води без облікового засобу, та 28 грн за проведення повірки облікового засобу за власний рахунок. У решті вимог відмовлено. У касаційній скарзі ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову в позові, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.Зазначеним вимогам ухвалені у справі судові рішення не відповідають.Судами під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1 та споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, які надає відповідач. У належному їй будинку було встановлено засіб вимірюваної техніки (лічильник води) з обліку спожитої холодної води. Згідно з договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення виробником таких послуг є КП «Олександрія-водоканал», правонаступником якого є ОКВП «Дніпро- Кіровоград». Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що обов'язок здійснення контролю дотримання міжповіркових інтервалів та проведення повірки засобів обліку споживання води покладено на виконавця послуг з централізованого постачання води і водовідведення ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Однак з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, виходячи з наступного. Порядок повірки засобів вимірювальної техніки регламентується ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон). У пункті 3 ст. 28 Закону вказано, що порядок подання фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок). Відповідно до Порядку послуги з періодичної повірки квартирних засобів обліку води віднесено до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Статтею 46 Закону встановлено, що фізичні особи оплачують метрологічні роботи, пов'язані із здійсненням на госпрозрахункових засадах повірки засобів вимірювальної техніки, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 у своєму будинку, розташованому по АДРЕСА_1, встановила водолічильник, водоканал опломбував його і з серпня 2007 року вона сплачувала за послуги водопостачання відповідно до показників засобу обліку згідно з договором, укладеним між нею та відповідачем від 11 липня 2007 року. У червні 2011 року відповідач письмово попередив позивача про необхідність здати лічильник на держповірку, або в іншому випадку розрахунки за спожиту воду будуть здійснюватись не за показниками водолічильника, а за нормами. Позивач відмовився здійснювати повірку лічильника води за власні кошти, тому нарахування за надані йому послуги водопостачання та водовідведення за особовим рахунком з липня 2011 року проводилося на підставі п. 21 вищезгаданих Правил згідно з установленими нормативами (нормами) споживання без урахування показників встановленого у будинку позивача засобу обліку води. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 не зобов'язана сплачувати за повірку засобів обліку води окремо від плати за загальним тарифом за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. При цьому не взяв до уваги п. 24 Порядку, згідно з яким витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг. Абзацом 9 пункту 24 Порядку визначено, що до складових тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення включаються витрати на періодичну повірку, опломбування, обслуговування та ремонт (включаючи демонтаж, транспортування і монтаж) засобів обліку води, які є власністю ліцензіата (підприємства). Разом з тим з договору про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення від 11 липня 2007 року, укладеного між сторонами, не вбачається, що така послуга є складовою структури тарифів (а.с.14). Заперечуючи проти позову, ОКВП «Дніпро-Кіровоград» зазначало, що воно, як виконавець послуг з водопостачання та водовідведення, контролює міжповіркові інтервали та інформує споживача про необхідність виконання періодичної повірки лічильника шляхом направлення відповідних приписів. Споживач, якщо ним не укладений договір з виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, самостійно виконує періодичну повірку та оплачує за виконані роботи спеціалізованим атестованими організаціями та підприємствами. Проте, покладаючи відповідальність на відповідача за чергову повірку лічильника обліку води, встановленого у будинку позивача, суд першої інстанції зазначеним обставинам жодної оцінки не надав. З матеріалів справи вбачається, що виконавчим комітетом Олександрійської міської ради 08 липня 2010 року було прийнято рішення № 535 та 16 травня 2013 року рішення № 330, якими затверджено порядок і правила забезпечення населення міста Олександрія належним рівнем та якісними послугами зі встановлення та періодичної повірки засобів обліку холодної води. Відповідно до прийнятого органом місцевого самоврядування рішення періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів обліку води проводяться за рахунок виконавця, якщо вони є власністю виконавця, а засоби обліку, які є власністю споживача, здійснюється за власний рахунок. Законом також не передбачено звільнення споживачів - фізичних осіб, які є власникам квартирних засобів обліку, від оплати робіт (послуг), пов'язаних з повіркою цих приладів. Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать прав володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною 4 статті 319 ЦК УКраїни встановлено, що власність зобов'язує. Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, виходячи з вимог Кодексу, періодична повірка приладів обліку має здійснюватись за рахунок його власника. Суд першої інстанції вищезазначене залишив поза увагою.Суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України на вищевказане уваги не звернув, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, безпідставно не взяв до уваги та не перевірив в достатньому обсязі доводів апеляційної скарги.Наведене свідчить про те, що апеляційний суд, ухвалюючи рішення, у порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, не встановив обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не надав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Враховуючи допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, ухвалене ним рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим відповідно до ст. 338 ЦПК України таке рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.Керуючись ст. ст. 336, 338, 342, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у х в а л и л а: Касаційну скаргу Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» задовольнити частково.Ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий П.О. Гвоздик Судді: Н.А. Горелкіна В.І. Журавель І.М. Завгородня Ю.Г. Іваненко