Ухвала
іменем україни
28 січня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М.,
Журавель В.І., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» про визнання дій посадових осіб Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» при складанні акта від 06 грудня 2012 року № 859 такими, що не відповідають вимогам законодавства, та неправомірними, його скасування, зобов'язання здійснити перерахунок за спожитий газ, визнання недійсним договору про розстрочку оплати заборгованості за природний газ від 11 грудня 2012 року та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожитий газ, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 11 вересня 2014 року,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» (далі - ПАТ «Чернівцігаз») про визнання дій посадових осіб ПАТ «Чернівцігаз» при складанні акта від 06 грудня 2012 року № 859 такими, що не відповідають вимогам законодавства, та, як наслідок неправомірними, скасування цього акта, складеного у складі комісії представників ПАТ «Чернівцігаз» та ДП «Буковинастандартметрологія», зобов'язання здійснити перерахунок за спожитий газ, визнання недійсним договору про розстрочку оплати заборгованості за природний газ від 11 грудня 2012 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «Чернівцігаз».
Свої вимоги обґрунтовували тим, що проживають у будинку АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_4
У грудні 2012 року позивачі почали помічати, що газовий лічильник не працює та існують перебої у газопостачанні, у зв'язку з чим вони звернулись до відповідача з метою усунення виявлених ними неполадок.
У процесі здійсненої працівниками відповідача перевірки було виявлено несправність лічильника, а тому він був демонтований та переданий для проведення експертизи.
За результатами проведеної експертизи складено акт від 06 грудня 2012 року № 859, відповідно до якою було встановлено наявність пошкоджень на корпусі біля скла лічильника, що призвело до непридатності останнього та неправильного нарахування спожитого газу.
Вважають, що під час проведення вищевказаної експертизи відповідачем були допущені порушення, у зв'язку з чим просили задовольнити позов.
Окрім зазначеного, посилались на те, що 11 грудня 2012 року між ПАТ «Чернівцігаз» та ОСОБА_4 був укладений договір про реструктуризацію заборгованості, проте вважають, що вказаний договір є недійсним, оскільки під час його укладення останній не було роз'яснено її прав відповідно до п. 28 Правил надання населенню послуг з газопостачання, а також нарахована заборгованість без дотримання вимог п. 16-1 вказаних Правил.
У травні 2013 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» подало зустрічний позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за спожитий газ.
Свої вимоги товариство обґрунтовувало тим, що 05 грудня 2012 року при візуальному огляді газового лічильника, який належить ОСОБА_3 і ОСОБА_4, було виявлено ознаки порушення, у зв'язку з чим був складений відповідний акт та демонтовано лічильник.
У подальшому було проведено експертизу вказаного лічильника й складено акт від 06 грудня 2012 року, в якому зазначено виявлені недоліки та нараховані збитки, завдані внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню газопостачання, згідно з нормами споживання за втручання в роботу лічильника на суму 6 735,16 грн.
Відповідачі за зустрічним позовом погодились з зазначеною сумою та звернулись з відповідною заявою про реструктуризацію заборгованості, при цьому сплативши частину боргу в сумі 2 650 грн.
11 грудня 2012 року між сторонами було укладено договір про розстрочення заборгованості за природний газ № 160 на залишок боргу 4 085,16 грн.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовлено.
Зустрічний позов ПАТ «Чернівцігаз» задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Чернівцігаз» заборгованість за природний газ в сумі 14 422,24 грн та судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 11 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та в частині стягнення судового збору скасовано й ухвалено нове рішення в цій частині, яким позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано недійсним договір про розстрочку оплати заборгованості за природний газ від 11 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ «Чернівцігаз».
Рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Чернівцігаз» заборгованості за спожитий газ змінено, зменшено розмір стягуваної суми з 14 422,24 грн до 1 447,37 грн.
Стягнуто з ПАТ «Чернівцігаз» на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 2 424 грн.
У решті рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2013 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «Чернівцігаз» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення місцевого суду від 19 грудня 2013 року, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами під час розгляду справи встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_4
11 грудня 2012 року між ПАТ «Чернівцігаз» та ОСОБА_4 був укладений договір № 11152 про надання послуг з газопостачання.
Також установлено, що між сторонами існували договірні відносини з надання послуг з газопостачання і до моменту укладення вищезазначеного договору.
11 грудня 2012 року ОСОБА_4 звернулася з заявою до ПАТ «Чернівцігаз» про складання договору про реструктуризацію заборгованості в сумі 6 735,26 грн за умови, що нею сплачено 2 650 грн. У цей же день між нею та ПАТ «Чернівцігаз» було укладено договір про розстрочення оплати за природний газ на суму 4 085,16 грн.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 просила визнати зазначений правочин недійсним з тих підстав, що лічильник газу вийшов з ладу взимку і якби не був укладений такий договір, то будинок був би відключений від газопостачання.
Відмовляючи у задоволенні первинного позову, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів про наявність обставин, які б свідчили про недодержання його сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, на момент вчинення оспорюваного правочину.
Частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд виходив із наявності заборгованості у відповідачів за спожитий природний газ та завданої шкоди позивачу внаслідок втручання в роботу газового лічильника.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первинного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову й зменшуючи розмір стягнутої з них заборгованості за спожитий природний газ, апеляційний суд виходив із недоведеності ПАТ «Чернівцігаз» навмисного пошкодження позивачами лічильника газу, цілісності його пломб або вчинення ними інших дій, що призвели до заниження показань лічильника, а також із того, що договір про розстрочення оплати за природний газ від 11 грудня 2012 року укладений ОСОБА_4 під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах.
Колегія погоджується з таким висновком апеляційного суду.
Доводи касаційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права не ґрунтуються на матеріалах справи, що відповідно до ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги і залишення рішення апеляційного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз» відхилити.
Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 11 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді: Н.А. Горелкіна
В.І. Журавель
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко