04 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Штелик С.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Зеленська сільська рада Ковельського району Волинської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинного будівництва, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 20 жовтня 2014 року,
У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом знесення самочинного будівництва.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 20 жовтня 2014 року, провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постановлені судові ухвали та справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові ухвали постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, докази та обставини, на які посилається заявник, були предметом дослідження судами і при їх дослідженні та встановленні судами дотримані норми процесуального та матеріального права.
Закриваючи провадження у справі, суди дійшли вірного висновку про те, що вже є рішення Ковельського районного суду від 18 вересня 2003 року у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 19 листопада 2003 року.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч.2 ст. 332, ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 20 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
В.М. Коротун М.В. Дем'яносов С.П. Штелик