Постанова від 04.02.2015 по справі 803/2667/14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 803/2667/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області звернулося з позовом до Луцького підприємства електротранспорту про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень-жовтень 2014 року в сумі 265 356, 30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не відшкодовано УПФУ в м. Луцьку Волинської області фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за липень-жовтень 2014 року в сумі 265 356, 30 грн. А тому, просить стягнути з Луцького підприємства електротранспорту на користь УПФУ в м. Луцьку Волинської області заборгованість на вищевказану суму, яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Представником позивача та представником відповідача подано до суду письмові клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Частиною першою статті 41 КАС України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від позивача та представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97 об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пунктах "б"-"з" цієї статті.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Так, відповідно до пунктів 6.4, 6.8 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається із пункту 6.1 даної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, для платників (крім тих, що є платниками фіксованого сільськогосподарського податку) у розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що Луцьке підприємство електротранспорту є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що у відповідача працювали громадяни ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, пенсія яким призначена на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, Луцьке підприємство електротранспорту підпадає під дію частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2014 рік, а тому повинне сплачувати до Пенсійного фонду фактичні витрати на доставку та виплату пенсій.

УПФУ в м. Луцьку Волинської області надіслано відповідачеві розрахунки фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.

Крім того, факт наявності заборгованості у відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом за липень-жовтень 2014 року в сумі 265 356, 30 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою-розрахунком заборгованості по Луцькому підприємству електротранспорту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відповідача перед УПФУ в м. Луцьку Волинської області за липень-жовтень 2014 року існує заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 265 356, 30 грн., яка на день розгляду справи не сплачена та повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із Луцького підприємства електротранспорту (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Даньшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Грушевського, будинок 1, код ЄДРПОУ 20125593) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-жовтень 2014 року в розмірі 265 356 (двісті шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят шість) гривень 30 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Попередній документ
42628495
Наступний документ
42628497
Інформація про рішення:
№ рішення: 42628496
№ справи: 803/2667/14
Дата рішення: 04.02.2015
Дата публікації: 12.02.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: