номер провадження справи 32/106/14
03.02.2015 Справа № 908/4735/14
за позовом Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, буд. 2-А)
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_2 (69069, АДРЕСА_1)
про стягнення 4238,44 грн.
Суддя Н.А. Колодій
Представники:
від позивача: Гринь А.А., довіреність № 26/20-19 від 05.01.2015 р.
від відповідача: не з'явився
10.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району м. Запоріжжя з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 4238,44 грн., які складаються з 3393,64 грн. основного боргу за договором № 102130 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2009 р., 69,00 грн. - 3% річних, 473,23 грн. втрат від інфляції та 302,57 грн. пені за неналежне виконання умов договору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.2014 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4735/14, присвоєно справі номер провадження 32/106/14, з призначенням судового засідання на 17.12.2014 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.
Від відповідача повернулась ухвала суду від 10.11.2014 р. про порушення провадження по справі з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до Витягу з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичною адресою Приватного підприємця ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2.
Ухвалою суду від 17.12.2014 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, у зв'язку з належним повідомленням відповідача розгляд справи було відкладено на 03.02.2015 р.
Позивач в судовому засіданні 03.02.2015 р. підтримав заявлені позовні вимоги та обґрунтовує їх ст., ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст., ст. 1, 2, 193, 232, 276 Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами користування тепловою енергією № 1198 від 03.10.2007 р. Законом України "Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умовами договору № 102130 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2009 р.
Від відповідача повернулась ухвала суду від 17.12.2014 р. про відкладення розгляду справи з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 17.12.2014 р. по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.
Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 03.02.2015 року за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 03.02.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
01.08.2009 р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (позивачем) та ПП ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102130 (далі за текстом -договір).
За умовами договору позивач (теплопостачальна організація) зобов'язався відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач (споживач) -прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 10.1 цей договір діє з 01 серпня 2009 р. до 01 серпня 2010 р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 договору).
Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4). При наявності приладів комерційного обліку -обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5). Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (п. 6.7). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання (п. 6.7.1). У разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений договором термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2).
Із матеріалів справи слідує, що позивач у період: з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. включно постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 3393,64 грн.
Зазначені Акти приймання-передачі теплової енергії відповідачем підписані не були, але вважаються погодженими і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.
У зв'язку із цим, позивач відповідачу виставив рахунки з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. на оплату наданих послуг за договором на загальну суму 3393,64 грн.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102130 від 01.08.2009 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Таким чином, на момент звернення до суду з позовом позивач просить стягнути з відповідача 3393,64 грн. заборгованості за надані послуги за договором.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нарахування підтверджуються помісячними актами приймання-передачі теплової енергії, які додані до позовної заяви. Позивач направляв на адресу споживача рахунки та акти, що підтверджено відповідними реєстрами.
Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 3393,64 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 3393,64 грн. основного боргу підлягає задоволенню.
У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 473,23 грн. втрат від інфляції та 69,00 грн. - 3 % річних.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність нарахування втрат від інфляції та 3% річних і встановлено, що розрахунок позивачем виконано вірно
Таким чином, вимоги позивача про стягнення 473,23 грн. втрат від інфляції та 69,00 грн. - 3 % річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 302,57 грн.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
На підставі п. 7.2.8. договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати відповідачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.4. договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення по день фактичної оплати.
Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що розрахунок позивачем виконано не вірно.
Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що розрахунок виконаний вірно сума пені підлягає стягненню в розмірі 302,57 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4238,44 грн., які складаються з 3393,64 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 102130 від 01.08.2009 р., 473,23 грн. втрат від інфляції, 69 грн. -3% річних та 302,57 грн. пені за неналежне виконання умов договору основані на договорі, законі та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Вирішив:
1. Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 4238,44 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69069, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 3393 (три тисячі триста дев'яносто три) грн. 64 коп. основного боргу. Видати наказ.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (69069, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у філії - Запорізьке обласне правління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 69 (шістдесят дев'ять) грн. 00 коп. - 3% річних, 473 (чотириста сімдесят три) грн. 23 коп. втрат від інфляції, 302 (триста дві) грн. 57 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "04" лютого 2015 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.