28 січня 2015 року Справа № 876/6881/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання Омеляновська Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.06.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про зобов'язання проведення перерахунку розміру пенсії, -
28.05.2011 позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, в якому просила зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 7863,41 грн. та виплачену індексацію заробітної плати в сумі 7284, 33 грн., повернути заборгованість в частині недонарахованої суми та при черговому перерахунку пенсії враховувати суми матеріальної допомоги та індексації заробітної плати і в подальшому виплачувати пенсію, з врахуванням проведеного перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що пенсійним органом не враховано при призначенні пенсії усіх складових заробітної плати державного службовця. Незважаючи на її звернення, відповідач відмовив їй у проведенні перерахунку призначеної пенсії, з врахуванням поданої нею довідки та вказаних у ній виплат, чим порушив її право на отримання належної пенсії.
Постановою Івано-Франківсього міського суду Івано-Франківської області від 10.06.2011 позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську здійснити з 28.11.2013 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця з врахуванням виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, та враховувати вказану суму при чергових перерахунках пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду, її оскаржили сторони.
Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську в апеляційній скарзі покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. У поданій апеляційній скарзі вказує, що матеріальна допомога та індексація не належать до інших надбавок, які передбачені ст.33 Закону України «Про державну службу» та не включаються до структури заробітної плати державного службовця.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У апеляційній скарзі зазначає, що при перерахунку пенсії не було враховано в заробіток для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення та суми щомісячної індексації заробітної плати.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія, у зв'язку з виходом на пенсію, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Проте, при обчисленні пенсії позивачу, Пенсійним органом не враховано до заробітку інших виплат (зокрема, матеріальні допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати), які вказані у довідці про складові заробітної плати (а.с.11-12), та на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Незважаючи на звернення ОСОБА_1 від 24.03.2014 (а.с.8), пенсійна установа листом від 25.03.2014 №57/К-8 відмовила у врахуванні зазначених у поданій довідці виплат, у зв'язку із тим, що чинним законодавством не передбачено визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії з урахуванням таких сум матеріальної допомоги та індексації (а.с.9).
Не погодившись із такою відмовою Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську , позивач звернулася до суду із адміністративним позовом.
Відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 ст.33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці державного службовця.
Окрім цього, ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч.1 ст.66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення, а також індексація заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та сплачувалися страхові внески повинні бути включені до заробітку державного службовця для обчислення пенсії.
Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 04 березня 2014 року в справах №№21-14а14, 21-3а14, постановою від 06 листопада 2013 року в справі №21-350а13 та постановою від 28 травня 2013 року в справі №21-97а13.
Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Однак, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.99 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Оскільки позивач пропустила строк звернення до суду, бо звернулася з позовом лише 28.05.2014 та не надала доказів того, що нею був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин, тому, з огляду на наведене, підлягають задоволенню позовні вимоги за період з 28.11.2013р.
Апеляційний суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити таку, у разі відсутності спору про право особи на отримання пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Тобто, органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування та виплату пенсії відповідній особі до втрати нею такого права. А наявність спору щодо здійснення розміру пенсійних нарахувань, є підставою для звернення позивача до суду.
Що стосується вимоги позивача провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії у конкретній сумі, колегія суддів зазначає, що оскільки предметом даного спору є право на отримання позивачем підвищення до пенсії, а не розмір нарахування, й суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законом покладено такі повноваження.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання дій Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську УПФ перерахувати та виплатити з 28.11.2013 призначену їй відповідно до ст.37 Закону №3723-XII пенсію із врахуванням до заробітку державного службовця для обчислення пенсії інших виплат (матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати), та з урахуванням виплачених сум.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст.ст. 41,99, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10.06.2014 року у справі № 344/7825/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати, на які нараховувався та сплачувався єдиний збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, - протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, включивши в суму заробітної плати для обчислення пенсії виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та виплачену індексацію заробітної плати з 28.11.2013 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й. Коваль