ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
12 січня 2015 року 12 год. 27 хв. № 826/18474/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Здорик Л.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Провентіс" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 12 січня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 26 листопада 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Провентіс (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 25 липня 2014 року № 102926552208 та № 102826552208 (далі - оскаржувані рішення).
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Ухвалою суду від 01 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.
Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 08 грудня 2014 року.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем у період із 25 квітня по 11 липня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 11 липня 2014 року складено акт № 614/26-55-22-08/36425362 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю "УВГ Груп", товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Пікс", товариством з обмеженою відповідальністю "Голден Брідж" та приватним підприємством "Капітал І СТ" (далі - скорочені назви організаційно-правових форм) за весь період фінансово-господарських взаємовідносин (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема:
- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 446074,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2011 року - 38286,00 грн.; ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 64068,00 грн.; ІІ-IV квартали 2011 року - 210358,00 грн.; півріччя 2012 року - 40629,00 грн.; І-ІІІ квартали 2012 року - 190371,00 грн., 2012 рік - 235716,00 грн., чим порушено пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному розмірі 482316,17 грн., у тому числі за: січень 2011 року - 11181,68 грн.; лютий 2011 року - 27503,83 грн.; березень 2011 року - 26996,96 грн.; квітень 2011 року - 22936,71 грн.; червень 2011 року - 20036,76 грн.; вересень 2011 року - 20778,31 грн.; жовтень 2011 року - 39187,28 грн.; листопад 2011 року - 24260,25 грн.; грудень 2011 року - 65401,10 грн.; квітень 2012 року - 9254,77 грн.; травень 2012 року - 17843,70 грн.; червень 2012 року - 11596,43 грн.; липень 2012 року - 38855,51 грн.; серпень 2012 року - 35856,50 грн.; вересень 2012 року - 67898,58 грн.; жовтень 2012 року - 37931,55 грн.; грудень 2012 року - 4796,25 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.
На підставі акту перевірки, 25 липня 2014 року відповідачем прийнято оскаржувані рішення: № 102926552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 373660,00 грн. за основним платежем та у розмірі 93415,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 102826552208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 446074,00 грн. за основним платежем та розмірі 58929,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Перевірку проведено на підставі наказу від 23 квітня 2014 року № 1343, оформленого на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та у зв'язку з надходженням постанови прокуратури Києво-Святошинського району Київської області від 26 лютого 2014 року про призначення позапланової документальної перевірки.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, копія якої міститься у матеріалах справи, у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32012100200000027 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, фіктивного підприємництва та привласнення державних коштів громадянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.
19 квітня 2013 року слідчим відділом ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо створення та придбання невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності ряду суб'єктів господарювання, зокрема, TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ".
У ході подальшого досудового розслідування виявлено, що до придбання та створення вказаних суб'єктів господарювання причетна громадянка ОСОБА_3 Метою придбання таких суб'єктів господарювання була мінімізація податкових зобов'язань, без справжнього наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, що є порушенням встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності.
Проведеними заходами встановлено, що, зокрема, у TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ" відсутні основні засоби, транспорт, співробітники та взагалі будь-які можливості проведення фінансово-господарських операцій зі своїми контрагентами. Перелічені суб'єкти господарювання, відповідно до пояснень власників юридичних та фактичних адрес, за фактичною та юридичною адресою не знаходиться та ніколи не знаходилось.
Діяльність TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ" не направлена на настання реальних правових наслідків та отримання прибутку. Перелічені суб'єкти господарювання використовувались виключно для прикриття незаконної діяльності, а також безпідставного формування податкового кредиту та завищення валових витрат суб'єктам господарювання реального сектору економіки.
Як вбачається з матеріалів оперативно-технічних заходів, будь-яких операцій, пов'язаних із купівлею-продажем товарів (робіт, послуг), не відбувалось, а лише здійснювалось спілкування ОСОБА_3 із представниками реально діючих суб'єктів господарювання стосовно перерахування коштів, надання реквізитів та отриманням готівки.
У ході досудового розслідування, на виконання постанов слідчого, відповідними податковими органами складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок, зокрема, TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ".
Згідно з рухом коштів суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини із TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ". Зокрема, позивач замовляв у перелічених суб'єктів господарювання рекламні послуги.
При цьому, як виявлено у ході досудового розслідуванням, TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ" не мали можливості виконати зазначені послуги.
З урахуванням вище викладених обставин суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки "фіктивності", що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.
У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки "фіктивності".
Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.27, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Суд зазначає, що представниками позивача надано суду копії відповідних первинних документів, які, за їх переконанням, підтверджують факт реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів.
Поряд з цим, дослідивши надані представниками позивача копії документів, суд прийшов до висновку, що вони не є достатнім доказом реальності фінансово-господарських відносин позивача із TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж" та ПП "Капітал І СТ", а також здійснення ними реальних господарських операцій.
До того ж, враховуючи вище викладені обставини, виявлені у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32012100200000027, у суду існує сумнів щодо добросовісності та достовірності складання позивачем та його контрагентами первинної документації.
Надані представниками позивача копії первинних документів щодо взаємовідносин із третіми особами також не є доказами, на підставі яких можна встановити факт реального здійснення господарських операцій за участю позивача та TOB "УВГ Груп", TOB "Голден Пікс", TOB "Голден Брідж", ПП "Капітал І СТ", оскільки не представляється за можливе з'ясувати, що саме придбані у вказаних товариств послуги в подальшому використовувались позивачем у господарській діяльності (реалізовувались певним чином).
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є обґрунтованими, отже, оскаржувані рішення є такими, що складені правомірно, а тому не підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Провентіс" до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
При цьому, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Провентіс".
2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Провентіс" (код за ЄДРПОУ 3645362) решту судового збору у розмірі 4384,80 грн. (Чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні вісімдесят копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 19 січня 2015 року