ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
12 січня 2015 року 11 год. 51 хв. № 826/16731/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Здорик Л.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування та відкликання рішення відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 12 січня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва (далі - первинний відповідач) про скасування та відкликання податкового повідомлення-рішення відповідача від 10 вересня 2014 року № 0010362205 (далі - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.
Після усунення виявлених недоліків позову, ухвалою суду від 17 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні 08 грудня 2014 року судом, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну первинного відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач).
До суду 12 січня 2015 року через канцелярію від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення по суті позову із проханням про визнання протиправним та скасування повністю оскаржуваного рішення. Вказані пояснення разом із доказами на їх обґрунтування судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.
У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю.
Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 01 грудня 2014 року.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем у період із 28 липня по 01 серпня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 08 серпня 2014 року складено акт № 897/26-54-22-05-07/34679100 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Київська регіональна інженерна компанія" (далі - ТОВ "Київська регіональна інженерна компанія") за період із 01 по 28 лютого 2014 року, товариством з обмеженою відповідальністю "Формула Профіт" (далі - ТОВ "Формула Профіт") за період із 01 по 31 березня 2014 року та товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Прайс" (далі - ТОВ "Енерджи Прайс") за період із 01 по 30 квітня 2014 року (далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем, зокрема, занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 1363333,00 грн., у тому числі за: лютий 2014 року - 595000,00 грн.; березень 2014 року - 533333,00 грн.; квітень 2014 року - 235000,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.4, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
На підставі акту перевірки, 10 вересня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1363333,00 грн. за основним платежем та у розмірі 681666,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.
Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Перевірку проведено на підставі наказу від 28 липня 2014 року № 1495, копію якого вручено особисто під розписку законному представнику позивача до початку проведення перевірки.
Стосовно прийняття відповідачем оскаржуваного рішення суд зазначає наступне.
Зі змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ за перевіряємий період ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів.
Перевіркою виявлено використання позивачем фінансових потоків, направлених на здійснення операцій з отримання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, з метою штучного формування податкового кредиту, що не мають реального товарного характеру.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини із ТОВ "Київська регіональна інженерна компанія", ТОВ "Формула Профіт" та ТОВ "Енерджи Прайс".
Вказаними товариствами на ім'я позивача виписано відповідні податкові накладні, суми ПДВ яких включені позивачем до складу податкового кредиту.
Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням вище викладеного суд зазначає наступне.
У ході судового розгляду справи представниками позивача надано суду копії певних первинних документів, які, за переконанням представників позивача, підтверджують факт реальності фінансово-господарських відносин позивача із його контрагентами та здійснення за їх участю реальних господарських операцій.
Поряд з цим, оцінивши подані до суду копії первинних документів, а саме договорів, актів здачі-прийняття робіт, актів наданих послуг, податкових накладних та платіжних доручень, суд прийшов до висновку, що такі документи не підтверджують факт реальності здійснюваних позивачем та ТОВ "Київська регіональна інженерна компанія", ТОВ "Формула Профіт", ТОВ "Енерджи Прайс" господарських операцій, а також подальше використання результатів таких операцій у власній господарській діяльності позивача.
Суд звертає увагу, що для долучення до матеріалів справи представниками позивача не надано реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, квитанцій на підтвердження реєстрації податкових накладних, виданих контрагентами позивача, у Єдиному реєстрі податкових накладних (стосовно податкових наданих, які підлягають такій реєстрації).
Враховуючи специфіку укладених між позивачем та ТОВ "Київська регіональна інженерна компанія", ТОВ "Формула Профіт", ТОВ "Енерджи Прайс" договорів про проведення комплексних рекламних акцій, доцільним було б надання представниками позивача суду доказів на підтвердження надання виконавцями (ТОВ "Київська регіональна інженерна компанія", ТОВ "Формула Профіт" та ТОВ "Енерджи Прайс") послуг з проведення рекламних акцій.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, таких доказів суду не надано.
Суду також не надано доказів (банківських виписок з рахунку позивача) на підтвердження здійснення банківських операцій у межах взаємовідносин позивача із його контрагентами, хоча про необхідність надання таких документів, у тому числі вище перелічених, судом зазначено як в ухвалі про відкриття провадження у справі, так і наголошувалось у кожному судовому засіданні.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин вбачається обґрунтованість висновків відповідача, які містяться в акті перевірки, та, як наслідок, правомірність прийняття ним оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На підставі вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна" до державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Поряд з цим, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно з нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна".
2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Хоса-Плекс Україна" (код за ЄДРПОУ 34679100) решту судового збору у розмірі 4311,72 грн. (Чотири тисячі триста одинадцять тисяч сімдесят дві копійки) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.
Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 19 січня 2015 року