06 лютого 2015 року К/800/4554/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Ситников О.Ф., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Назарчука Святослава Миколайовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зобов'язання вчинити дії про зобов'язання вчинити дії, -
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 5 ст. 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р.
Відповідно до п.п. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду складає 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, а саме 51,16 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України повинно бути сплачено до відділення державного казначейства у Печерському районі м.Києва, код ЄДРПОУ 38004897, розрахунковий рахунок 31210255700007, одержувач УДК у Печерському районі міста Києва, код банку отримувача 820019, Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, КЕКД 22030005.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржник в порушення зазначених вимог не надав документ про сплату судового збору.
Посилання заявника щодо того, що його звільнено від сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів. Враховуючи те, що позовні вимоги, які розглядаються в даній справі не відносяться до повноважень особи, яка подає касаційну скаргу, тому, за подання касаційної скарги звільнення від сплати судового збору не передбачено.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
При перевірці матеріалів касаційної скарги встановлено, що строк касаційного оскарження пропущено.
В обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку скаржник зазначає, що вперше касаційну скаргу ним було направлено у межах процесуальних строків встановлених ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства. Проте, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2014 року його касаційну скаргу було залишено без руху та 18 грудня 2014 року повернуто, оскільки він не повністю усунув недоліки касаційної скарги.
Однак, вказана скаржником причина пропуску строку не може бути визнана поважною, оскільки повернення касаційної скарги 18 грудня 2014 року, не давало приводу для подачі касаційної скарги через будь-який довільний строк, що перевищував межі розумного, тому не є підставою для визнання поважною причини пропуску строку касаційного оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати скаржнику термін для надання інших підстав для поновлення строку.
Виходячи з вищенаведеного та вимог частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід залишити без руху, надати строк для усунення зазначених недоліків та роз'яснити, що у випадку, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Також роз'яснити, що у разі не виконання вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України в такий самий строк, касаційна скарга буде йому повернута.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213, 214, 215 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без руху.
Встановити строк для усунення зазначених недоліків, протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху та роз'яснити, що у випадку їх невиконання у відкритті касаційного провадження буде відмолено та/або повернуто касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України О.Ф. Ситников