Справа № 754/5126/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Зотько Т.А.
апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№22-ц/796/2632/2015
05 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- ГаращенкаД.Р.
при секретарі - Шалапуда Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, 3-особи: ОСОБА_4, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання ордеру недійсним,-
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до Печерської районної в м.Києві державної адміністрації, 3-особи: ОСОБА_4, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання ордеру недійсним.
Не погоджуючись з таким рішення суду, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м.Києва від 11 грудня 2014 року та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права. Відмовляючи в задоволенні її позову про визнання ордеру на жиле приміщення- квартиру АДРЕСА_3 недійсним, суд першої інстанції не врахував доведеного факту порушення порядку та умов надання жилого приміщення ОСОБА_4, що є підставою для визнання ордеру недійсним. Так, з досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_4 перебував на квартирному обліку за списком поза черговиків під номером 5, дата його включення до вказаного списку- 11.06.2002 року. В той час, як четверо осіб знаходяться в черзі перед ОСОБА_4 і були включені до цього списку черговиків набагато раніше.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник Печерської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.
ОСОБА_4 та представник Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Харабара Тарас Іванович проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що рішення суду постановлено з дотриманням вимог закону, а доводи скарги є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, відповідно до акту № 1/248 від 19 грудня 2010 року, заступник Міністра фінансів України Шевченко Ю.І., з однієї сторони, та заступник Міністра економіки України Марухно В.О., з другої сторони, склали цей акт про те, що перший передав, а другий прийняв дві квартири, загальною площею 163,34 кв.м., загальною вартістю 1330959,00 грн., відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.11.2010 року № 2091-р, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 96,90 кв.м., жилою 52,84 кв.м. та квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 66,44 кв.м., жилою площею - 35,92 кв.м.
Згідно протоколу № 1 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Міністерства економіки України від 18 березня 2011 року на вказаному засіданні були прийняті рішення про те, що відповідно до контрольного списку працівників, які перебувають на обліку в райдержадміністраціях для поліпшення житлових умов, виділити 50% житла (1 квартира) на загальну чергу та 50% житла (1 квартира) на позачергову, про виділення ОСОБА_2 на родину з трьох осіб (вона, дочка та син) двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальної площею 66,44 кв.м., жилою площею 35,92 кв.м. із зняттям з квартирного обліку всієї родини та про виділення ОСОБА_4 на родину з семи осіб ( він, батько, брат, дружина брата, син брата та дві дочки брата) трикімнатної квартири АДРЕСА_3, загальною площею 96, 90 кв.м., жилою площею 52,84 кв.м. із зняттям з квартирного обліку всієї родини.
Розпорядженням Печерської районної в м.Києві державної адміністрації від 07.04.2011 року № 201 було затверджено рішення адміністрації та профспілкового комітету Міністерства економіки України від 18 березня 2011 року та було надано ОСОБА_2 на родину з трьох осіб двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 66,44 кв.м., жилою площею 35,92 кв.м. із зняттям з квартирного обліку всієї родини по черзі на загальних підставах та ОСОБА_4 на родину з семи осіб трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 96, 90 кв.м., жилою площею 52, 84 кв.м. із зняттям з квартирного обліку всієї родини по списку осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії по черзі списку позачерговиків.
На підставі розпорядження Печерської районної в м.Києві державної адміністрації від 07.04.2011 року № 201 було видано ордер № 011688 від 08.04.2011 року на вселення в квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 з родиною з трьох осіб та ордер № 011689 від 08.04.2011 року на вселення в квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_4 з родиною з семи осіб..
На підставі вказаних ордерів ОСОБА_2 і її родина вселились до квартири за вищевказаною адресою.
ОСОБА_4 та члени його родини також вселились у надану квартиру АДРЕСА_3 .
01 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Печерської районної в м.Києві державної адміністрації про визнання недійсним ордеру, виданого ОСОБА_4 Печерською районною в м.Києві державною адміністрацією згідно розпорядження № 201 від 07.04.2011 року, посилаючись на те, що вона перебувала першою у черзі на отримання житла, трикімнатну квартиру, яку отримав ОСОБА_4, мала отримати саме вона, однак їй було виділено двокімнатну квартиру, чим були порушені її законні права, а тому вона змушена звертатись до суду за захистом своїх порушених прав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, 3-особи: ОСОБА_4, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання ордеру недійсним,
суд 1-ї інстанції посилався на те, що передбачених ст. 59 ЖК України підстав для визнання ордеру № 011689 від 08.04.2011 року, виданого ОСОБА_4 з родиною з семи осіб на вселення в квартиру АДРЕСА_3 , немає. ОСОБА_2 на родину з трьох осіб було надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 по черзі на загальних підставах, а ОСОБА_4 на родину з семи осіб було надано трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 по черзі позачерговиків, а тому надання ОСОБА_4 ордера на вселення у трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 ніяким чином не порушує законні права та інтереси позивачки.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду зроблені на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 4 ЖК України, державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств.
Відповідно до ст. ст, 42, 43 ЖК України, жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, в порядку черговості.
Згідно ст. 52 ЖК України, жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР. - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
Відповідно до сі. 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Ордер на жиле приміщення може бути визнаний недійсним у судовому порядку у визначених законом випадках, перелік яких викладено в ст. 59 ЖК УРСР.
З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що позивач ОСОБА_2 працює в апараті Міністерства економіки з 1991 року, проживає в гуртожитку в одній кімнаті, площею 18,1 кв.м., разом з двома дітьми віком 17 та 20 років. Зарахована на квартирний облік відповідно до рішення Радянського РВК від 14.07.1992 року № 257 та включена до загального списку за номером облікової справи № 11911. Включена до контрольного списку Міністерства економіки України з 1992 року.
ОСОБА_4 працює в апараті Міністерства економіки України з 1999 року. Розпорядженням Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації від 11.06.2002 року № 632 родина ОСОБА_4 зарахована на квартирний облік та включена до позачергового списку відповідно до категорії: потерпілі у зв»язку з аварією на ЧАЕС 1 кат. за номером облікової справи № 20728. Включений до контрольного списку Міністерства економіки України з 2002 року.
Відповідно до вимог ст. 52 ЖК України, спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Міністерства економіки України від 18 березня 2011 року відповідно до контрольного списку працівників, які перебувають на обліку в райдержадміністраціях для поліпшення житлових умов, було виділено 50% житла (1 квартира) на загальну чергу та 50% житла (1 квартира) на позачергову, виділено ОСОБА_2 на родину з трьох осіб (вона, дочка та син) двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальної площею 66,44 кв.м., жилою площею 35,92 кв.м. із зняттям з квартирного обліку всієї родини, виділено ОСОБА_4 на родину з семи осіб ( він, батько, брат, дружина брата, син брата та дві дочки брата) трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 96, 90 кв.м., жилою площею 52,84 кв.м. із зняттям з квартирного обліку всієї родини. На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Печерською районною в м.Києві державною адміністрацією 08.04.2011 року були видані ордера на вказані квартири.
Статтею 59 ЖК України встановлено, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.
Позивачем, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, не надано належних та допустимих доказів того, що відповідачем Печерською районною в м.Києві державною адміністрацією порушені права та законні інтереси ОСОБА_2 при наданні ОСОБА_4 ордера на вселення у трикімнатну квартиру АДРЕСА_3, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання вказаного ордера недійсним.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що відмовляючи в задоволенні її позову про визнання ордеру на жиле приміщення- квартиру АДРЕСА_3 недійсним, суд першої інстанції не врахував доведеного факту порушення порядку та умов надання жилого приміщення ОСОБА_4, що є підставою для визнання ордеру недійсним, так як ОСОБА_4 перебував на квартирному обліку за списком позачерговиків під номером 5, дата його включення до вказаного списку- 11.06.2002 року, в той час як четверо осіб знаходяться в черзі перед ОСОБА_4 і були включені до нього набагато раніше, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, так як особи, які перебували в контрольному списку позачерговиків станом на 24.02.2011 року спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету Міністерства економіки України від 18 березня 2011 року про виділення ОСОБА_4 та членам його родини трикімнатної квартири АДРЕСА_3 не оскаржували та виданий на підставі вказаного рішення ордер на дану квартиру недійсним не визнавали. ОСОБА_2 на родину з трьох осіб було надано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 відповідно до контрольного списку працівників Міністерства економіки України по загальній черзі. З рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету від 18.03.2011 року про надання їй двохкімнатної квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 погодилась, що підтверджується її заявою від 21.03.2011 року ( а.с. 81).
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає безпідставними, так як суд повно та об»єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: