03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №759/11513/14 Головуючий у 1 інстанції П'ятничук І.В.
Апеляційне провадження №22-ц/796/806/2015 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
5лютого 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Волошиної В.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 4 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 4 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені: поділено спільно нажите майно подружжя - квартира АДРЕСА_1 і визнано за ОСОБА_3 право власності на 90/100 частин цієї квартири, що становить 60,03мІ, а за ОСОБА_4 визнано право власності на 10/100 частин квартири, що становить 6,67мІ; стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у сумі 3654,00грн.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.04.1991 по 17.05.2013, від шлюбу мають двох повнолітніх доньок. На підставі договору купівлі-продажу від 22.04.1998 ОСОБА_3 купила у ВАТ «Укрмасложирпром» за 30969грн спірну квартиру, яка зареєстрована в БТІ м. Києва за ОСОБА_3 на праві приватної власності. Для викупу спірної квартири ОСОБА_3 одержала від ВАТ «Укрмасложирпром» безпроцентну цільову фінансову позику в сумі 31268,22грн, яку повернула у період шлюбу.
Також судом установлено, що під час перебування у шлюбі позивач неодноразово одержувала поштові грошові перекази з м. Краснодар, що у спірній квартирі зареєстровані і фактично мешкають позивач та двоє доньок сторін, що рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 18.03.2014 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, а також що одна з доньок сторін навчається в Національному авіаційному університеті, і вартість навчання складає 14805грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира є спільним майном подружжя, підлягає поділу між ними, що на підставі ч.3 ст.70 СК України частина одного з подружжя при поділі спільного майна може бути збільшена, якщо з ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Крім того, суд виходив з того, що відповідач визнав позовні вимоги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 4 серпня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні відповідач і його представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила залишити оскаржуване рішення без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Святошинського райсуду м. Києва від 4 серпня 2014 року - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є поділ спільного майна подружжя з відступленням від засади рівності часток подружжя та збільшення частки позивача.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Тобто, для задоволення позову недостатньо лише визнання його відповідачем, необхідною умовою для цього є наявність законних підстав для задоволення позову.
Правильно встановлено судом і не заперечується сторонами, що спірна квартира є спільним майном подружжя як набута ними за час шлюбу (ч.1 ст.60 СК України).
У разі поділу спільного майна подружжя частки майна дружини і чоловіка є рівними (ч.1 ст.70 СК України).
Суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї (ч.2 ст.70 СК України). Передбачені вказаною нормою обставини пов'язані з протиправною поведінкою одного з подружжя, і зменшення його частки у спільній сумісній власності - це санкція за невиконання обов'язків подружжя і співвласника.
Частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч.3 ст.70 СК України).
Аналіз указаних норм дає підстави стверджувати, що визначені частинами 2 і 3 ст.70 СК України обставини є окремим самостійними підставами для відступлення від засади рівності часток подружжя чи збільшення розміру частки одного з них.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалась на обставини, визначені як частиною 2, так і частиною 3 ст.70 СК України, проте, належних і допустимих доказів на підтвердження жодної зі вказаних обставин у передбаченому ст.ст.10,60 ЦПК України порядку суду не надала.
Обставини, на які посилалась ОСОБА_3 в обґрунтування своїх вимог на підставі ч.2 ст.70 СК, а саме, що ОСОБА_4 не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно або ж витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Самі по собі посилання позивача на те, що ОСОБА_4 не мав стабільного доходу і постійної роботи, не допомагав у вихованні дітей і веденні домашнього господарства, не дають підстави вважати ці обставини встановленими без підтвердження їх належними і допустимими доказами. Факт матеріальної грошової допомоги матері позивача у період 2000 - 2013 років, підтверджений відповідними квитанціями про отримання грошових переказів, не дає підстав вважати, що чоловік позивача не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, адже відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_4 він у період з 1987 року по 2008 рік працював на різних посадах, а з 2009 року зареєстрований як приватний підприємець; відповідно довідки до акут огляду МСЕК за результатами повторного огляду є інвалідом другої групи з 23.01.2014 за загальним захворюванням (з ураженням опорно-рухомого апарата) строком до 01.02.2015.
Передбачених частиною 3 ст.70 СК України підстав для збільшення частки ОСОБА_3 немає, адже вказаною нормою такою підставою визначено проживання з нею дітей (відповідно до ч.1 ст.6 СК України діти - особи до досягнення повноліття), проте донька сторін ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент ухвалення рішення суду була повнолітньою, а інша донька ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3. Крім того, сам по собі факт проживання доньок з позивачкою не є достатньою підставою збільшення її частки у спільному майні подружжя, а який саме інтерес доньок було взято до уваги судом - зміст оскаржуваного рішення не містить. Крім того, доньки сторін не підпадають під статус непрацездатних повнолітніх дітей, які одержують аліменти для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку і лікування.
За таких обставин передбачених частинами 2 і 3 ст.70 СК України підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя, а також підстав для збільшення частки ОСОБА_3 у спільному майні подружжя при його поділі не встановлено, а тому у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України за відсутності законних підстав для задоволення позову суд мав постановити ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжити судовий розгляд.
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі ухвалено на недоведених обставинах, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, на підставі ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Встановлені судом обставини дають підстави вважати законними, обгрунтованими і доведеними позовні вимоги ОСОБА_3 в частині поділу спірної квартири як спільного майна подружжя. Оскільки підстав для відступлення від засади рівності часток подружжя та збільшення частки позивача у спільному майні не встановлено, частки майна дружини і чоловіка уразі поділу спільного майна подружжя слід вважати рівними на підставі ч.1 ст.70 СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,309,313,316 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 4 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати:
- за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1,
- за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді В.М.Волошина
О.І. Шкоріна
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №759/11513/14 Головуючий у 1 інстанції П'ятничук І.В.
Апеляційне провадження №22-ц/796/806/2015 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
(вступна та резолютивна частини)
5лютого 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Волошиної В.М., Шкоріної О.І. при секретарі Слащуку А.С.
за участю позивача ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4,
представника відповідача ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 4 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія, керуючись ст.ст.218,317 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 4 серпня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати:
- за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1,
- за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді В.М.Волошина
О.І.Шкоріна