Справа № 751/8962/14 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/9/2015
Категорія - кримінальні Доповідач ОСОБА_2
09 лютого 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові матеріали справи за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2014 року,
З участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2014 року засудженому ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні клопотання про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році».
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_6 має дві не погашені судимості за злочини, які є тяжкими. При цьому, статтею 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» закріплено перелік випадків, коли амністія не застосовується, цей перелік може бути доповнений положеннями спеціального закону, а саме Законом про амністію на відповідний рік. Статтею восьмою Закону України «Про амністію у 2014 році» доповнено перелік випадків, коли амністія не застосовується, - амністія не застосовується до категорії осіб, які мають дві та більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів.
Не погоджуючись з рішенням суду засуджений ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова та застосувати щодо нього Закон України «Про амністію у 2014 році».
Доводи своєї апеляційної скарги обґрунтовує тим, що рішення місцевого суду не відповідає дійсності і має бути переглянуто. Вважає, що у відношенні нього можуть бути застосовані декілька статей Закону України «Про амністію у 2014 році», а саме пункт «г» статті 1, в зв'язку з тим, що він має тяжкі хронічні захворювання, що перешкоджають відбуванню покарання. На підставі статті шостої суд має підстави скоротити невідбуту ним частину покарання. Крім того, просить врахувати, що він розкаявся у вчиненому, вину свою повністю визнав, примирився з потерпілою, яка відмовилась від позовних вимог та просила суд не позбавляти його волі, а також те, що він має на утриманні неповнолітню дитину.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_6 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова та застосувати щодо нього Закон України «Про амністію у 2014 році», пояснення захисника яка підтримала апеляційну скаргу свого підзахисного з підстав у ній наведених, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судової справи та матеріали особової справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Згідно статті 6 Закону України "Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року суди мають право скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.
При цьому, статтею 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні» визначено перелік випадків, коли амністія не застосовується. Відповідно до пункту «в» частини першої зазначеної статті визначено, що амністія не застосовується до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів.
З досліджених матеріалів особової справи засудженого за № 214-Т-14 вбачається, що ОСОБА_6 23 вересня 2002 року був засуджений вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 289 КК України до п'яти років позбавлення волі та відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
22 лютого 2005 року ОСОБА_6 знову був засуджений вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі. 06 червня 2005 року вироком апеляційного суду Чернігівської області вказаний вирок в частині призначеного покарання скасований , ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України в виді чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднано покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2002 року, та визначено покарання остаточно в виді п'яти років чотирьох місяців позбавлення волі.
В подальшому, ОСОБА_6 був засуджений вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 лютого 2011 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі.
З вищевикладеного вбачається, що засуджений ОСОБА_6 був тричі засуджений за тяжкі злочини, жодна із судимостей відповідно до вимог ст. 89 КК України не погашена , а отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у відношенні ОСОБА_6 відповідно до пункту «в» частини першої статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» не може бути застосований Закон України «Про амністію у 2014 році», в зв'язку з чим клопотання засудженого про застосування щодо нього вищевказаного Закону не підлягає задоволенню.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи засудженого про те, що він страждає рядом хронічних захворювань, та має на утриманні неповнолітню дитину, оскільки, навіть, при наявності цих обставин суд взагалі позбавлений можливості застосувати Закону України «Про амністію у 2014 році».
З врахуванням вищевикладеного, ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування Закону України « Про амністію у 2014 році» є законною, та такою, що відповідає вимогам Закону України «Про амністію у 2014 році», Закону України «Про застосування амністії в Україні» та чинного Кримінального процесуального кодексу України.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час розгляду матеріалів справи в суді, які були б підставою для скасування ухваленого судового рішення не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. ст. 404, 405, 407, 539 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 вересня 2014 року, якою у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовлено, залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11