ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
31 січня 2015 року 12:50 № 826/20414/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 13.01.2015,
про: стягнення коштів в розмірі 388,57 грн., вимога про що ґрунтується на:
персональній картці № 026613093000024 від 30.09.2013, заяві про надання статусу безробітного від 30.09.2013, витязі з наказів про прийняті рішення по особі ПК № 026613093000024 від 07.04.2014, акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» № 1349 від 29.09.2014, наказі про внесення в штатний розклад посади № 7-к від 01.02.2014, наказі про звільнення № 35-к від 09.09.2014, наказі від 13.10.2014 № 489 «Про повернення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю», довідці-розрахунку від 14.10.2014 № 4566-06/23, повідомленні про повернення коштів від 14.10.2014 № 4570-07/23, рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу «Укрпошта», довідці за відомостями адресно-довідкового відділу ГУДМС УДМС України в м. Києві від 30.12.2014.
Керуючись положеннями статей 4, 22, 44, пунктами 7 та 8 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI, статтями 22, 31, 34, частиною 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III, положеннями Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248,
розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем у встановлений строк не надано заперечень проти позову, не спростовано доводів позивача та не надано доказів скасування/оскарження рішень позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.
Також, пунктом 16.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» (у редакції від 20.05.2013) було зазначено, що частина перша Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. У зв'язку з цим через публічно-правовий характер спірних відносин вирішення таких спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.
Виключення постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 N 2 «Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» пункту 16.2 стосується спорів за позовами органів Пенсійного фонду та жодним чином не стосується спорів за позовами центрів зайнятості.
Таким чином, спір, який розглядається, є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення, що підтверджується ухвалами Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014 у справах № К/800/1783/14, № К/800/59004/14, № К/9991/29035/12.
Віднесення даного спору до публічно-правового підтверджується правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14.02.2012 (реєстраційний № 22204812) у справі за позовом Харківського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків.
У відповідності до частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами п. 4. ст. 33, п. 11 ст.35, ст.ст. 69-71, 94, 160-162, абзацу 2 ч. 3 ст. 167, ст.ст. 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (02094, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 388,57 грн. (триста вісімдесят вісім грн. 57 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко