30 січня 2015 р.Справа № 534/566/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.03.2014р. по справі № 534/566/14-а за поданням відділу примусового виконання рішень у
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області
про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення м. Комсомольська Полтавської області (надалі по тексту відповідач) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, постраждалій внаслідок аварії на ЧАЕС.
Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.01.2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 як особі, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області, призначити та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік з розрахунку з мінімальних заробітних плат, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведених виплат.
В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2012 року постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 25.01.2012 року по справі № 2а-1612/424/12 залишено без змін.
07.03.2014 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області звернувся з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.03.2014 року подання відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Полтавського області про зміну способу і порядку виконання рішення суду - задоволено.
Змінено спосіб виконання судового рішення у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 2а/1612/424/12, виданого 18.03.2013 року Комсомольським міським судом Полтавської області шляхом зміни зобов'язання та здійснення стягнення з Управління праці та соціального захисту населення в м. Комсомольську на користь ОСОБА_1, 2880,00 грн. щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2011 рік.
Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, не погодившись з ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.03.2014 року, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.03.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу і порядку виконання судового рішення - відмовити.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України).
Аналіз резолютивної частини постанови Комсомольського міського суду Полтавської області та синтез наведених процесуальних норм дають підстави зробити висновок про те, що зобов'язання, покладені на відповідача цим судом, є позовними вимогами як обраним судом видом захисту порушених прав позивача, які суд задовольнив.
За таких обставин відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження адміністративного суду під час прийняття цієї постанови. Хоча в адміністративному судочинстві повноваження щодо зміни постанови суду в частині задоволення позовних вимог мають тільки адміністративні суди апеляційної та касаційної інстанцій (ст. 198, 223 КАС України).
Відтак суд першої інстанції, задовольняючи подання про зміну способу виконання рішення, не звернув увагу та не врахував відмінності між позовною вимогою як обраним судом видом захисту порушених прав позивача від способу виконання судового рішення як одного з його заходів, чим змінив постанову суду по суті за відсутності на це процесуальних повноважень.
Крім того, частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Таким чином, для зміни способу і порядку виконання - обставини, які роблять виконання неможливим.
З матеріалів справи вбачається, що виконання постанови суду неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, виконання постанови суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду першої інстанції.
Також колегія суддів наголошує, що "захист порушеного права у судовому рішенні" і "спосіб виконання судового рішення" не є тотожними поняттями (процесуальними інститутами).
Аналіз оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про те, що суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання постанови суду, фактично змінив її суть, що належить до повноважень суду апеляційної або касаційної інстанції.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради Полтавської області задовольнити.
Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.03.2014 року по справі № 534/566/14-а скасувати.
Прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні подання відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про зміну способу і порядку виконання рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2015 р.