04 лютого 2015 р.Справа № 641/12680/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.12.2014р. по справі № 641/12680/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова в нарахуванні та виплаті пенсії в розмірі, передбаченому ст.50, ч.4 ст.54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-12, виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити з 01.02.2014 року перерахунок та виплату щомісячної основної державної пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до ст.ст. 54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-12, з урахуванням ч.1 ст.28 закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити починаючи з 01.02.2014 року перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановленої законом на час виплат, відповідно до ст.ст. 54, 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-12, з урахуванням ч.1 ст.28 закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова виконати постанову суду негайно та подати звіт про виконання судового рішення протягом 1 місяця з дня набрання постановою законної сили.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.12.2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії в розмірі, передбаченому ст.50, ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 26.05.2014 по 02.08.2014 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по ІІ групі інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ч.1 ст.28 закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " за період з 26.05.2014 по 02.08.2014 року та провести відповідні виплати з урахуванням вже проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 по ІІ групі інвалідності відповідно до ст.50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 26.05.2014 по 02.08.2014 року та провести відповідні виплати з урахуванням вже проведених виплат.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії за період з 01.02.2014 року по 25.05.2014 року залишено без розгляду.
В решті позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтуванні своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2- ї групи, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Інвалідність встановлена безстроково.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 26.05.2014 року позивачу підлягали виплати суми основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 2 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" до 02.08.2014 року не було встановлено обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії, не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 року в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.
Між тим, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року Кабінету Міністрів України не надано право змінювати розміри пенсії, вищезазначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин, правовідносини щодо виплати основної та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосуванню до таких правовідносин підзаконного акту - постанови КМУ № 1210, яка суперечить Закону № 796-ХІІ, є помилковим.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.12.2014р. по справі № 641/12680/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.