Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
03 лютого 2015 р. № 820/19435/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бідонька А.В.,
суддів - Мар'єнко Л.М., Мельникова Р.В.,
при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, третя особа: Реєстраційна служба Лисичанського міського управління юстиції Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, третя особа: Реєстраційна служба Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно-житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224,0 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16012402 від 24.09.2014р.;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №16194551 від 02.10.2014 року.;
- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича провести державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно-житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224,0 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13.06.2014 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_1 визнано право власності на новостворене нерухоме майно - житловий будинок, зазначений в технічному паспорті лірам "А,2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. З метою оформлення права власності на об'єкт нерухомості позивач звернулась до Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області. Рішеннями Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука А.В. від 24.09.2014 року № 16012402 було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію права власності на майно та 02.10.2014 року № 16194551 відмовлено у проведенні реєстрації права власності на майно. Позивач не згодна з діями державного реєстратора та вважає їх незаконними, а рішення такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчук Андрій Вікторович, в письмових запереченнях, наданих до суду ,зазначив, що рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.09.2014 №16012402 і рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02.10.2014 №16194551 прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначив, що документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано позивачем не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами. Так, за результатами розгляду заяви №8232381 встановлено, що згідно наданого рішення суду за заявником визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, яке не прийняте в експлуатацію.У зв'язку з наведеним відповідно до приписів ч.1 ст.22 Закону реєстратором було запропоновано позивачу надати документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта. Позивачем вказані документи надано не було, у зв'язку з чим державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 02.10.2014 №16194551.
Позивач в судове засідання не прибула, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Через канцелярію суду надала заяву про розгляд справи без її участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 звернулась до Реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції Луганської області з заявою, в якій просила провести державну реєстрацію права власності, форма власності : приватна, на житловий будинок, що розташований : АДРЕСА_1.
На підставі заяви та поданих документів Реєстраційною службою Лисичанського міського управління юстиції Луганської області була видана картка прийому заяви № 15942876 та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.09.2014 р. о 09:08:10, за реєстраційним номером 8232381.
Відповідно до картки прийому заяви, позивачем були надані наступні документи: заява про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 22.09.2014, квитанція на оплату державного мита №255 від 05.09.2014 року, квитанція на оплату за надання інформації №253 від 05.09.2014 року, рішення суду по справі № 2/415/1244/14 від 13.06.2014 року, технічний паспорт ¹21546 від 07.06.2013 року, копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру.
За результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_1 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчуком Андрієм Вікторовичем 24.09.2014 року було прийнято рішення про зупинення заяви про державну реєстрацію, з посиланням на відсутність у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, а саме відсутній документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта.
Вказане рішення було отримано особисто гр. ОСОБА_1 24.09.2014 року, що підтверджується особистим підписом позивача у рішенні про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16012402 від 24.09.2014 року (а.с. 45).
В подальшому, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчуком Андрієм Вікторовичем було прийнято рішення №16194551 від 02.10.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (а.с. 9).
Як свідчать матеріали справи, приймаючи рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відповідач керувався ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. п. 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а фактичною підставою для винесення вказаного рішення є твердження суб'єкта владних повноважень про не надання документу що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У відповідності до положень ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв (ч.5 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно п. 12 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника; відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.
Відповідно до п.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор прав на нерухоме майно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч.4.ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Зі змісту оскаржених рішень відповідача встановлено, що підставою для зупинення заяви про державну реєстрацію та відмови у державній реєстрації прав слугувало те, що позивачем не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 10 пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 13.06.2014 року по справі №2/415/1244/14, було визнано за ОСОБА_1 право власності на новостворене нерухоме майно - житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Вказане рішення набрало законної сили, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 13.06.2014 року по справі №2/415/1244/14.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перелік правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомості зазначений у пункті 5 частини 1 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», це, зокрема, рішення судів, що набрали законної сили.
Таким чином, враховуючи те, позивачем для державної реєстрації було подано усі передбачені законодавством документи, що необхідні для проведення державної реєстрації речового права, а саме заява про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 22.09.2014, квитанція на оплату державного мита №255 від 05.09.2014 року, квитанція на оплату за надання інформації №253 від 05.09.2014 року, рішення суду по справі № 2/415/1244/14 від 13.06.2014 року, технічний паспорт ¹21546 від 07.06.2013 року, копія паспорту та довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, колегія суддів приходить до висновку, що виникнення права власності та інших речових прав у ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок, що розташований: АДРЕСА_1, повністю підтверджено.
Суд вважає, що державний реєстратор при прийнятті рішень № 16012402 від 24.09.2014 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на майно та № 16194551 02.10.2014 року про відмову у проведенні реєстрації права власності на майно, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що привело до порушення прав, свобод та інтересів позивача, оскільки позивач надав до державного органу всі документи, отримані у встановленому законом порядку, для здійснення державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, який в розумінні ст.3 КАС України та Закону України «Про Державний земельний кадастр» є суб'єктом владних повноважень, не надав до суду жодних доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності мотивів прийняття спірних рішень.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідача № 16012402 від 24.09.2014 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на майно та № 16194551 від 02.10.2014 року про відмову у проведенні реєстрації права власності на майно підлягають скасуванню, а позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно-житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224,0 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. та скасування оскаржуваних рішень є обґрунтованими та такими підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича провести державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно-житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224,0 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає, що державна реєстрація прав та їх обтяжень з видачею свідоцтва на право власності в установленому чинним законодавством України порядку віднесена до повноважень державного реєстратора та знаходиться поза компетенцією суду.
З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача на підставі ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов"язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно-житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224,0 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича, третя особа: Реєстраційна служба Лисичанського міського управління юстиції Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича щодо відмови у проведенні державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно-житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224,0 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16012402 від 24.09.2014р.
Скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Сидорчука Андрія Вікторовича про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №16194551 від 02.10.2014 року.
Зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно-житловий будинок, зазначений в технічному паспорті літером "А, 2Ж, а ПД", водяний басейн, огорожу та споруди, вартістю 173224,0 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 73,08 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Головуючий суддя Бідонько А.В.
Судді Мар'єнко Л.М.
Мельников Р.В.
Повний текст постанови виготовлений 06.02.2015 року.