Справа: № 254/10175/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів при секретарі за участю: позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Дорожкіна О.М. Москаленка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, -
В червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати дії командування ВЧ НОМЕР_1 по ненаданню довідки по грошовому забезпеченню та встановленню розміру посадового окладу меншим, ніж це передбачено додатком 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 протиправними та зобов'язати керівництво ВЧ НОМЕР_1 надати довідку про розмір грошового забезпечення за посадою старшого помічника начальника оперативного напрямку, станом на 01.01.2014, враховуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 161, Наказ МОУ від 13.08.2012 № 528 та включити до довідки всі основні та додаткові види грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, надбавки за особливо важливі завдання в розмірі 100%, надбавки за спеціальні завдання в розмірі 70%, надбавки за розвідувальну та контррозвідувальну діяльність в розмірі 50%, надати таку довідку ГУ ПФУ в м. Києві та зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.10.2012.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є військовим пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.17) та знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві і отримує пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262.
Відповідно до виписки з Наказу Міністра Оборони України № 084 від 26.01.1994 року ОСОБА_1 було звільнено з посади старшого помічника начальника оперативного напрямку військової частини НОМЕР_3 Головного штату Збройних Сил України (а.с.7).
Позивач звертався до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок пенсії, однак йому було відмовлено з посиланням на те, що перерахунок пенсії було проведено згідно з довідкою, яку 27.06.2008 року надала ВЧ НОМЕР_1 , де надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15% від посадового окладу) врахована в повному обсязі (а.с.16).
На звернення ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 від 11.04.2014 року, останньому була надана довідка від 07.05.2014 року про те, що розмір посадового окладу за нормами, чинними на 01.01.2014 року, за посадою старшого помічника начальника напряму ВЧ НОМЕР_3 , яку позивач займав на день звільнення з військової частини, з урахуванням вимог наказу МОУ від 13.08.2012 року №528, становить 1 120 грн. (а.с.15).
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені ч. 2 ст. 51 цього Закону.
Як вбачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з пунктом 7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, збільшення розміру однієї зі складових грошового забезпечення, відповідно до Закону, є підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям за відповідною посадою.
Відповідно до положень пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2242-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно п. п. 2, 3 Порядку, лише після прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Міністерства силових структур повідомляють Пенсійний фонд України про підстави для перерахунку пенсій.
Тобто, обов'язковою умовою для проведення перерахунку пенсій, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є зміна Кабінетом Міністрів України розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294 було упорядковано структуру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, що спричинило зміну його розміру, а тому у відповідності до норми ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та від 12 лютого 2008 року № 45, органами Пенсійного фонду України було здійснено перерахунок пенсій особам, яким призначено пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Такий перерахунок був здійснений 01 січня 2008 року Головним управління Пенсійного фонду України у м. Києві особам, які перебувають у нього на обліку і яким призначено пенсії, згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Інших рішень про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України не приймалось, як і не вводились нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, установлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889» установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних сил (крім тих, що зазначені у пункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; - з 1 січня 2014 року у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.
При цьому п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій» встановлено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються в даному випадку Міністерством оборони за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Отже, зазначена додаткова винагорода не може вважатися тією складовою грошового забезпечення військовослужбовця, з якого може обчислюватися сума пенсії, так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється протягом всієї дії зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, має несистематичний характер, оскільки на її розмір впливає особиста поведінка військовослужбовця, який її отримує, що виключає можливість визначення її як підстави для перерахунку пенсій згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання дій командування військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки по грошовому забезпеченню є необґрунтованими, оскільки остання була видана саме на підставі постанови КМУ № 1294, а також враховуючи, що рішень про перерахунок пенсій військовослужбовцям Кабінетом Міністрів України після 01.01.2008 року не приймалося, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 06.02.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Петрик І.Й.
Собків Я.М.