06 лютого 2015 р. Справа №804/663/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську питання про витребування додаткових доказів та про зупинення провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, в якому просило включити суму заборгованості відповідача у загальному розмірі 3318,25грн. по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до актів щомісячної звірки по особовим справам пенсіонерів ОСОБА_1 на суму 900,00грн., ОСОБА_2 на суму 697,68грн., ОСОБА_3 на суму 900,00грн., ОСОБА_4 на суму 550,80грн., ОСОБА_5 на суму 269,77грн. (допомога на поховання), для подальшого відшкодування цієї заборгованості відповідачем згідно Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року № 5-4/4. Також позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-14, Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року № 5-4/4, безпідставно відмовляється прийняти до заліку та відшкодування суми пенсій по інвалідності, виплачених ОСОБА_1 (900,00грн.), ОСОБА_2 (697,68грн.), ОСОБА_3 (900,00грн.) та ОСОБА_4 (550,80грн.), а також суму допомоги на поховання ОСОБА_5 у розмірі 269,77грн.
У письмових запереченнях на позов, які надійшли від відповідача, останній заперечував проти пред'явленого адміністративного позову, посилаючись на те, що що єдиним законодавчим актом, яким врегульовано відшкодування Фондом витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, є Порядок відшкодування Фондом Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджений постановою ППФУ та Фонду від 04.03.03 №5-5/4. Однак, означеним Порядком передбачено механізм проведення відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в основу якого покладено відшкодування витрат та здійснення відповідних розрахунків між фондами на централізованому рівні у добровільному порядку, при цьому встановлене правило підписання актів звірки розрахунків передбачає відсутність спору з цього питання між сторонами. Також відповідач зазначав, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали трудове каліцтво на території країн СНД, проте жодної передачі документів від підприємства, на якому вони працювали, здійснено не було. Отже, потерпілі, які отримали каліцтво поза межами України і переїхали сюди на постійне місце проживання не є застрахованими в Україні і за них страхові внески до Фонду не сплачувались.
Крім того, відповідач зазначав, що виплата допомоги на поховання відповідно до ч.8 ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» здійснюється згідно порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. При цьому відповідно п.2 Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №826 від 11.07.2001р., встановлено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, позивачем не було надано до позову жодного висновку медичного закладу, який би підтверджував причинний зв'язок смерті ОСОБА_5 з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Представники сторін у судове засідання 06.02.2015р. не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.
При цьому, з огляду на доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, виникла необхідність витребування у позивача додаткових доказів у справі, а саме: висновку медичного закладу, який би підтверджував причинний зв'язок смерті ОСОБА_5 з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Оскільки представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, суд розглянув питання про витребування додаткових доказів у справі в порядку письмового провадження.
Так, приписами ст.11 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В силу ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч.3 ст.79 КАС України письмові докази, які витребує суд, надсилаються безпосередньо до адміністративного суду.
З огляду на наведене, а також з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про витребування у позивача вищевказаних додаткових доказів.
Крім того з метою недопущення порушення строків розгляду адміністративних справ, встановлених ст.122 КАС України, суд вважає за доцільне зупинити провадження у цій справі до надання позивачем витребуваних судом доказів.
Так, пунктом 4 частини 2 статті 156 КАС України передбачено, що суд має право зупинити провадження у справі, зокрема, в разі наявності відповідних причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.
З урахуванням вищеозначеного, а також з огляду на те, що витребувані судом докази, для надання яких потрібен додатковий час, необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а також з метою дотримання строків розгляду адміністративних справ, встановлених ст.122 КАС України, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
Керуючись ст.ст.69, 79, 156, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Витребувати у Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області додаткові докази, а саме: висновок медичного закладу, який би підтверджував причинний зв'язок смерті ОСОБА_5 з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Зупинити провадження в адміністративній справі №804/663/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості до надання Управлінням Пенсійного фонду України в Баглійському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області витребуваних судом доказів.
Копію ухвали надіслати до виконання позивачу, відповідачу - до відмова.
Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Турова