ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
05 лютого 2015 року № 813/47/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
суддів Карп'як О.О.
Гавдика З.В.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
з участю позивача - ОСОБА_3,
представників
від відповідача - Писарев О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України та Львівської митниці Міндоходів з участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Державної митної служби України та Львівської митниці Міндоходів про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує судові рішення про поновлення на роботі позивача, що ставить його у скрутне матеріальне становище. А тому просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання рішення про поновлення на роботі.
Позивач дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити.
Відповідач Львівська митниця Міндоходів у запереченні на адміністративний позов зазначає, що позивачем не наведено у чому саме полягає протиправність дій згаданого відповідача щодо не поновлення ОСОБА_3 Крім того, зазначений відповідач вважає, що у нього відсутні повноваження здійснювати поновлення позивача, оскільки боржником по вимозі з поновлення є Державна митна служба України. Також, відповідач звертає увагу суду на неправильно проведені позивачем розрахунки середнього заробітку.
Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши позивача та присутнього представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у справі за №813/2405/13-а, ОСОБА_3 поновлено на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Краковець» Львівської митниці з 12.02.2013 року. Постанова суду в цій частині звернута до негайного виконання. Дане судове рішення залишена без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року в частині поновлення позивача на посаді. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.
На даний час позивача не поновлено на вказаній посаді.
У відповідності до положень ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, суд не може залишити поза увагою і ті обставини, що законодавцем передбачено різні порядки захисту зазначеного права позивача (ст.236 КЗпП України, ст.267 КАС України та звернення до суду з позовом), та не встановлено заборони для позивача відносно обрання лише одного порядку.
А відтак, з врахуванням ч.1 ст.19 Конституції України, заявлена позовна вимога розглядається в порядку позовного провадження, яке обрано позивачем.
Розглядаючи заперечення відповідача Львівської митниці Міндоходів, суд не може не погодитись з тим, що у даній категорії спорів підлягають дослідженню обставини правомірності дій відповідача спрямовані на виконання судового рішення, з врахуванням специфіки предмету дослідження у адміністративному судочинстві.
Такими обставинами на думку згаданого відповідача є те, що боржником у виконавчому провадженні з приводу поновлення позивача на роботі зазначено Державну митну службу України, а Львівська митниця Міндоходів жодних порушень щодо поновлення не допускала.
Зазначені обставини спростовуються позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у рішенні від 15.10.2009 року у справі «Юрія Миколайовича Іванова проти України». Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.
Слід звернути увагу і на те, що ефективний доступ до суду, в розумінні Європейського суду з прав людини, включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок, і саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувались відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Ромашов проти України» № 67534/01, від 27 липня 2004 року; у справі «Дубенко проти України» № 74221/01, від 11 січня 2005 року; та у справі «Козачек проти України» № 29508/04, від 7 грудня 2006 року).
В матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що Державна митна служба України чи її правонаступник виправдано затримав виконання рішення суду.
Більше того, з врахуванням диспозиції ст.236 КЗпП України, яка не ставить в залежність право позивача на отримання середнього заробітку від обґрунтованості затримки його поновлення, та зазначеної позиції Європейського суду з прав людини, яка вказує на обов'язок держави дбати про виконання остаточних судових рішень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою виконання рішення суду є обґрунтовані.
При цьому, у відповідності до ст.236 КЗпП України, підп. «з» п.1, п.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, основою для визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата.
При цьому, середньоденна заробітна плата, з врахуванням положень ч.1 ст.72 КАС України та обставин встановлених постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2013 року, становить 221 грн. 31 коп. З врахування даної позиції судом не береться до уваги довідка від 23.01.2015 року за №13-70-05/13-32, подана відповідачем.
Визначаючи кількість днів, за які належить стягнути грошове забезпечення за вимушений прогул, судом враховано період з 01.08.2013 року по 05.02.2015 року (час прийняття судового рішення у даній справі) та листи Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 року №9050/0/14-12/13, від 04.09.2013 року №9884/0/14-13/13 та від 09.09.2014 року №10196/0/14-14/13. Така кількість днів становить 383.
З врахуванням викладеного та того, що позивач отримував інші доходи (підтверджується довідкою за №3395 від 15.09.2014 року), сума, які підлягає стягненню, становить 78593 грн. 46 коп. (84761 грн. 73 коп. - 6168 грн. 27 коп.).
За викладених обставин, суд вважає, що позов є обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі зі сторін спору не належить стягувати.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 258 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Львівської митниці Міндоходів, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Костюшка, 1 на користь ОСОБА_3, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 78593 грн. 46 коп. (сімдесят вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні сорок шість копійок) середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за виключенням податків і зборів.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 лютого 2015 року.
Головуючий -суддя В.Я.Мартинюк
суддя З.В.Гавдик
суддя О.О.Карп'як