номер провадження справи 22/70/14
03.02.2015 Справа № 908/6139/14
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В., при секретарі Романовій К.І.
За участю представників: від позивача - Станішевський І.С., довіреність № 14-25 від 13.05.2014 р.; від відповідача - не з'явився.
Розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 908/6139/14
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; скорочено ПАТ «НАК «Нафтогаз України»)
до відповідача: Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» (85630, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 14, скорочено КМККП «Віта»)
про стягнення 44558,06 грн.
ПАТ «НАК «Нафтогаз України» заявлено позовні вимоги до КМККП «Віта» про стягнення з останнього 3% річних в сумі 13800,11 грн. та інфляційних втрат в сумі 30558,06 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.12.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/6139/14, якій присвоєно номер провадження 22/70/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 03.02.2015 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням по справі № 5006/47/119/2012 з відповідача на користь позивача стягнуто основну заборгованість за поставлений протягом жовтня-грудня 2011 року по Договору № 11-4-БО газ, інфляційні втрати, пеню, штраф, 3% річних, нарахованих по 28.08.2012 р. Станом на 15.09.2014 р. КМККП «Віта» основний борг у повному обсязі не сплачено, що є підставою донарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» посилається на ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст. ст. 11-16, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 1, 2, 12, 15, 54-57, 61, 64, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
КМККП «Віта», відповідач по справі, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином. Ухвала суду від 25.12.2014 р. направлена на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 85630, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 14, - що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 03.02.2015 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 03.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
30.09.2011 р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (Продавець, позивач у справі) та КМККП «Віта» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір № 11-4-БО купівлі-продажу природного газу (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили кількість та якість газу, що планується передати.
Згідно пункту 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.
Відповідно до п. 3.4 Договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.
Ціна газу визначена сторонами в розділі 5 Договору.
Згідно пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 Договору).
Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 5006/47/119/2012 від 10.12.2012 року за позовом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» до КМККП «Віта» стягнуто з останнього основну заборгованість за поставлений протягом жовтня-грудня 2011 року по Договору № 11-4-БО газ, інфляційні втрати, пеню, штраф, 3% річних. Нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних позивачем було заявлено по 28.08.2012 року.
Стягнення з КМККП «Віта» донарахованих ПАТ «НАК «Нафтогаз України» сум 3% річних в сумі 13800,11 грн. за період з 29.08.2012 р. по 15.09.2014 р. та інфляційних втрат в сумі 30558,06 грн. за період вересень 2012 року - серпень 2014 року по актам за листопад-грудень 2011 року є предметом розгляду по даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно пункту 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, станом на 15.09.2014 року рішення по справі № 5006/47/119/2012 від 10.12.2012 року у повному обсязі не виконано, за відповідачем існує заборгованість по акту за листопад 2011 року у розмірі 13637,18 грн., та по акту за грудень 2011 року - 210932,46 грн.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2011 року підлягають 3% річних в загальній сумі 13800,11 грн. за період з 29.08.2012 р. по 15.09.2014 р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню по актам приймання-передачі природного газу за листопад-грудень 2011 року підлягають інфляційні втрати в загальній сумі 30558,06 грн. за період з вересня 2012 року по серпень 2014 р.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позов задовольняється у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» (85630, Донецька обл., Мар'їнський р-н, м. Красногорівка, вул. Ахтирського, буд. 14, код ЄДР 31120186) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДР 20077720) 3% річних в сумі 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) грн. 11 коп., інфляційні втрати в сумі 30558 (тридцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 06 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 06.02.2015 р.
Суддя О.В. Ярешко