Справа № 2-а-4111/10/0270
Головуючий у 1-й інстанції: Слободянюк М.В.
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
03 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.
за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.
представника позивача: Костєлєя К.Л.,
представника відповідача: Цимбал В.А.
представника третьої особи: Боценка Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Іствін" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів ,
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі № 2-а-4111/10/0270.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовити.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року - без змін.
Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.
Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Вінницькій області підтримав доводи апеляційної скарги відповідача та просив суд задовольнити її
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17листопада 2010 року у справі № 2-а-4111/10/0270, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року позов приватного підприємства "ІСТВІН" задоволено та стягнуто з державного бюджету на його користь кошти бюджетного відшкодування суми від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 896338 гривень.
З метою реалізації виконання даного судового рішення, уповноважений представник ПП "ІСТВІН" 17 лютого 2011 року звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчого листа (т. 2 а.с. 119), який, як з'ясовано судом, вчасно отриманий не був.
Однак, 15 лютого 2011 року Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року. Цією ж ухвалою задоволено клопотання відповідача та зупинено виконання постанови суду першої інстанції від 17 листопада 2010 року до закінчення касаційного перегляду справи.
Наступною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 червня 2013 року справу призначено до касаційного розгляду на 04 липня 2013 року.
Судові повістки про виклик на вказану дату судового засідання ПП "ІСТВІН" безпосередньо не отримувало, так як поштова кореспонденція не була вручена адресату (т. 2 а.с. 150, 151).
За результатами судового розгляду касаційної скарги ДПІ у м. Вінниці, проведеного у відсутність представника позивача, Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 04 липня 2014 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2011 року залишив без змін.
Матеріали справи № 2-а-4111/10/0270 були повернуті на адресу Вінницького окружного адміністративного суду 29 липня 2013 року.
Разом із тим, не будучи обізнаним із перебігом касаційного розгляду по даній справі, ПП "ІСТВІН" 03 вересня 2014 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з проханням повідомити про дату судового засідання, на що 25 вересня 2014 року отримало повідомлення про завершення касаційного розгляду справи 04 липня 2013 року.
Після цього представник ПП "ІСТВІН" звернувся із наступною письмовою заявою від 06 жовтня 2014 року про видачу виконавчого листа по справі 2-а-4111/10/0270, який був отриманий ним 08 грудня 2014 року, про що зроблена відповідна відмітка на поданій заяві (т. 2 а.с. 162).
Зі змісту отриманого виконавчого листа вбачається, що останній виданий 18 лютого 2011 року зі строком пред'явлення до виконання до 19 січня 2014 року. Тобто, на момент отримання вказаного виконавчого документа строк його пред'явлення до виконання уже закінчився.
Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про наявність поважних причин пропуску вищезазначеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" ( в редакції, чинній на час видачі виконавчого листа - 18.02.2011р.), виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явленні до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Як статтею 261 КАС України, так і частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Так, позивач після набрання постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року № 2-а-4111/10/0270 законної сили, у межах передбаченого законом строку, а саме 17 лютого 2011 року, звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого листа.
На той час порядок видачі виконавчого листа був передбачений статтею 258 КАС України а також розділом ХІІ Інструкції з діловодства в апеляційних і місцевих адміністративних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 5 грудня 2006 року N 155, яка втратила чинність згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, п. 12.1 Інструкції з діловодства № 155, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Згідно п. 12.4 цієї Інструкції виконавчий лист видається на руки стягувачу, який на заяві про видачу виконавчого листа ставить свій підпис. Ідентичні положення містяться і в п. 6.2.4 діючої у даний час Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року N 174.
Тобто, порядок видачі виконавчого листа включає в себе: 1) подання заяви стягувачем, 2) безпосередньо видача самого виконавчого листа стягувачу і проставлення на заяві відмітки про його отримання.
При цьому суд звертає увагу, що ні положення КАС України ні положення Інструкції з діловодства не містять жодних правових приписів, які б зобов'язували стягувача після подання заяви про видачу виконавчого листа повторно звертатися до суду із вимогою про його отримання. Також чинним законодавством не передбачено і строків, протягом яких виконавчий лист має бути виданий стягувачу. А отже, аналіз процесуальних норм, які регулюють порядок звернення судових рішень до виконання, дають підстави до висновку, що за наявності заяви стягувача про видачу виконавчого листа за судовим рішенням, яке набрало законної сили, обов'язок видати такий виконавчий лист покладається на суд. І заявнику у цьому разі непотрібно вживати інших дій щодо з'ясування терміну, протягом якого виконавчий лист буде виготовлений, чи дати, коли його можна отримати особисто, адже відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Окрім того, незважаючи на те, що ПП "ІСТВІН" 17 лютого 2011 року звернулося до суду із заявою про видачу виконавчого листа, проте правових підстав звертати судове рішення до примусового виконання у цей час уже не було, так як з 15 лютого 2011 року Вищим адміністративним судом України зупинено виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року до закінчення касаційного перегляду справи. Тобто дана заборона діяла до 04 липня 2013 року.
Як свідчать матеріали справи, ПП "ІСТВІН" будучи ознайомленим із відкриттям касаційного провадження, направило до Вищого адміністративного суду України клопотання від 27 березня 2012 року з проханням прискорення розгляду справи для забезпечення можливості виконання судового рішення (т. 2 а.с. 140-141). А отже, за минуванням більш ніж річного терміну з моменту подачі заяви на видачу виконавчого листа, позивач виявляв зацікавленість ходом розгляду своєї справи та мав бажання у якнайшвидшому зверненні судового рішення до виконання.
У свою чергу участі у судовому засіданні при розгляді касаційної скарги 04 липня 2013 року уповноважений представник ПП "ІСТВІН" не приймав, безпосередньо не був ознайомлений із датою судового засідання, і виходячи із тих доказів, які містяться в матеріалах справи, про закінчення касаційного розгляду справи позивач дізнався лише з відповіді Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року. До вказаної дати строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання минув.
Враховуючи те, що в період касаційного провадження даної справи з 15 лютого 2011 року до 04 липня 2013 року, тобто на протязі понад двох років і чотирьох місяців, перебіг строку пред'явлення до виконання виконавчого листа відбувався з незалежних від ПП "ІСТВІН" причин, і про закінчення дії ухвали Вищого адміністративного суду України про зупинення виконання постанови суду першої інстанції від 17 листопада 2010 року позивач дізнався лише у вересні 2014 року, тобто коли такий строк уже був пропущений, тому суд приходить до висновку, що право стягувача на реалізацію виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не може бути обмежене, оскільки сам виконавчий лист підприємство отримало лише 08 грудня 2014 року.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, в порядку статті 200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду буде складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Білоус О.В.
Курко О. П.