28 січня 2015 р. Справа № 876/8357/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Коваля Р.Й.,
суддів: Глушка І.В., Гуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.07.2014 року в адміністративній справі № 344/7070/14-а, 2-а/344/312/14, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,
встановив:
У травні 2014 року позивачі звернулися з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області (надалі - УПФУ в м.Івано-Франківську), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просили визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 заробітної плати в приватному підприємстві «Бужур» (надалі - ПП «Бужур»), зазначеної в довідках № 2 від 02.08.2000 року за 1998 - 2000 роки, без номеру та дати видачі за 1994 - 1999 роки, № 16 від 16.01.2002 року за 1993, 1994 і 1997 роки; скасувати рішення про відмову у врахуванні ОСОБА_1 заробітної плати в ПП «Бужур», зазначеної в цих довідках, при проведенні розрахунку пенсії; зобов'язати врахувати заробітну плату за періоди трудового стажу ОСОБА_1 в ПП «Бужур», зазначену в цих же довідках та зобов'язати здійснити повернення утриманої суми у розмірі 6097,60 грн.
Також просили визнати неправомірними дії щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_2 заробітної плати в ПП «Бужур», зазначеної в довідках № 1 від 03.12.1999 року за 1997 - 1999 роки, без номеру та дати видачі за 1994 - 1998 роки; скасувати рішення про відмову у врахуванні ОСОБА_2 заробітної плати в ПП «Бужур», зазначеної у вищевказаних довідках, при проведенні розрахунку пенсії; зобов'язати врахувати за періоди трудового стажу ОСОБА_2 заробітну плату в ПП «Бужур», зазначену у вказаних вище довідках та зобов'язати здійснити повернення утриманої суми у розмірі 3006,48 грн.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.07.2014 року позов задоволено частково - відмовлено в частині зазначення конкретних розмірів утриманих сум, які необхідно повернути, оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати розміру пенсії наділені органи пенсійного забезпечення.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити. Зокрема, вказує, що суми, зазначені у відомостях про заробітну плату, не співпадають з сумами, зазначеними у довідках про зарплату виданих ПП «Бужур», а тому такі не можуть враховуватися при обчисленні пенсії.
Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачам призначено та виплачується пенсія по віку на пільгових умовах.
Для проведення розрахунку пенсії по віку вказаними особам надано до УПФУ в м.Івано-Франківську довідки про заробітну плату, які видані ПП «Бужур». Згідно відомостей, зазначених у довідці № 2 від 02.08.2000 року про заробіток для обчислення пенсії, ОСОБА_1 працював у ПП «Бужур» та за період з 01.08.1998 по 31.07.2000 роки йому нарахована заробітна плата у розмірі 19745,00 грн; відповідно до довідки № 1 від 03.12.1999 року про заробіток для обчислення пенсії, ОСОБА_2 працювала у ПП «Бужур» та за період з 01.10.1997 по 30.09.1999 роки їй нарахована заробітна плата у розмірі 7035,00 грн.
Вказані відомості взяті УПФУ в м.Івано-Франківську до уваги при здійсненні розрахунку пенсій.
Апелянт вважає, що суми, зазначені у відомостях про заробітну плату, не співпадають з сумами, зазначеними у довідках про зарплату виданих ПП «Бужур», а тому такі не можуть враховуватися при обчисленні пенсії.
Проте, такі довідки були предметом дослідження у справі № 809/303/14 за позовом УПФУ в м.Івано-Франківську до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої пенсії, за результатами розгляду якого у задоволенні позову відмовлено.
20.05.2014 року Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга УПФУ в м.Івано-Франківську залишена без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що підстав у органу Пенсійного фонду для неврахування спірних довідок немає, оскільки не доведено умислу чи зловживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при поданні таких довідок до УПФУ в м.Івано-Франківську, оскільки згідно зі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» саме підприємства і організації, які видають довідки про заробітну плату, несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, несплати страхових внесків у повному обсязі, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, при призначені та здійсненні розрахунку пенсії позивача УПФ в м.Івано-Франківську проводило перевірку даних про заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи з 01.01.1994 по 31.12.1998 року в ПП «Бужур» та перевірку довідки, виданої ПП «Бужур», про заробітну плату ОСОБА_1 Згідно складених посадовими особами пенсійного органу актів перевірки від 03.08.2000 року та 29.07.2004 року ці довідки складено вірно, сумнівів в їх достовірності та розбіжностей у сумах заробітку не виявлено.
З огляду на встановлені судом сплату позивачами страхових внесків у зазначені в довідках періоди, та відповідно, неправомірну дію щодо відмови позивачам у проведенні належного обчислення пенсії та незаконному утриманні пенсії позивачів, суд дійшов вірного висновку, що позов необхідно задовольнити частково, за виключенням зазначення в даному рішенні розмірів утриманих сум, оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати розміру пенсії наділені органи пенсійного забезпечення населення.
Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами законність своїх дій.
З урахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.07.2014 року в адміністративній справі № 344/7070/14-а, 2-а/344/312/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Р.Й. Коваль
Судді: І.В. Глушко
В.В. Гуляк