27 січня 2015 р. Справа № 11588/14/876
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Затолочного В.С., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання - Дутка І.С.,
за участю:
представника відповідача - Працьовитого Ю.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Публічного акціонерного товариства "Електро" в особі Тернопільського управління ПАТ "Електро" про стягнення заборгованості, -
УПФ України в м. Тернополі звернулося з позовом до ПАТ "Електро" в особі Тернопільського управління ПАТ "Електро", в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача на п/р 2560530200519 у Філії - Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" ПАТ "Державний ощадний банк України" кодування платежу 50020500, МФО 338545 борг по фактичних виплатах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року в сумі 24 798,44 грн.. Окрім цього, відповідно до заяви від 25.04.2014 року збільшено позовні вимоги до 27 516,78 грн. /а.с.36-37/.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Тернопільському управлінню ПАТ "Електро" (не є юридичною особою) направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2014 року по 25.03.2014 року за Списком № 2. Відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 становить 100%. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував, просить їх стягнути. Оскільки відповідач не відшкодував Пенсійному фонду витрат на виплату пільгових пенсій, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Електро" (м. Львів, вул. Ковельська, 109А; ЄДРПОУ 00132486) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі (м. Тернопіль, вул. Руська, 17; ЄДРПОУ 21157094) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 11 448 (одинадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 37 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, УПФ України в м. Тернополі подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що за період роботи з шкідливими та важкими умовами праці в Тернопільському управлінні ПАТ "Електро" його працівники набули право на пільгову пенсію за Списком № 2. Загальна сума заборгованості відповідача, що виникла внаслідок невідшкодування фактичних витрат понесених апелянтом на виплату і доставку працівникам пільгових пенсій працівникам, що призначені таким відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становить 27516,78 грн., що підтверджується розрахунком заборгованих коштів для покриття фактичних витрат /а.с.40/.
Докази направлення та отримання відповідачем розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наявні в матеріалах справи /а.с.11-17/, крім того, факт одержання таких, згідно з запереченнями відповідача, не оспорюється. Також, апелянтом до матеріалів справи долучені копії довідок про суми виплачених пенсій, та протоколи призначення пільгових пенсій /а.с.28-35/.
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах, передбачених Списками № 1 і № 2, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058.
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до абзацу 1 п. 6.8 Інструкції підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідач не погоджується із сумою заборгованості 16 068,41 грн., а саме остаточним розрахунком за 2013 рік, включену у розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 стосовно працівника ОСОБА_2 /а.с.12/ та включену в суму позовних вимог за період січень - березень 2014 р..
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1970/4180/11від 25.02.2014 року в задоволенні адміністративного позову ПАТ "Електро" про визнання нечинним рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за рахунок Тернопільського управління ПАТ "Електро", - відмовлено повністю/а.с.53-58/. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014 року (№876/3809/14) вищевказану постанову - залишено без змін.
Пенсійним фондом Тернопільському управлінню ПАТ "Електро" не надсилалися розрахунки пільгових пенсій за Списком № 2 стосовно ОСОБА_2 та не виставлялися жодні вимоги щодо відшкодування витрат понесених фондом на виплату йому пільгової пенсії.
Оскарження відповідачем рішення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 за рахунок коштів відповідача, не перешкоджало відповідному Управлінню Пенсійного фонду України виставляти Тернопільському управлінню ПАТ "Електро" розрахунки витрат до відшкодування на поточний рік стосовно ОСОБА_2, тим паче, як пояснив представник позивача, ним понесено витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 ОСОБА_2
Відповідно до розпорядження УПФ України в Зборівському районі № 131143 від 11.12.2013 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 21.06.2010 року згідно з постановою Зборівського районного суду від 05.05.2011 року (№ 2-а-1917/2011), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року. Таким чином, графа 14 розрахунку з 2014 року по ОСОБА_2 /а.с.12/ включає в себе заборгованість за період з дати призначення пенсії відповідно до вищезазначеного рішення суду до 31.12.2013 року в сумі 16079,84 грн. Вважає, що обов'язок відповідача по виплаті боргу виник у 2014 році /а.с.98/.
УПФ України у м. Тернополі не надано розрахунку суми у розмірі 16079,84 грн., а саме, остаточного розрахунку за 2013 рік (графа 2 розрахунку /а.с.40/), не вказано конкретного періоду 2013 року за який вона виникла.
З огляду на зміст позовних вимог та період, який заявлено в позові про стягнення (січень - березень 2014 року), слід звернути увагу на некоректність та необґрунтованість включення до суми стягнення заборгованості за 2013 рік.
Отже, з урахуванням зазначеного підлягають до відшкодування витрати понесені позивачем у розмірі 11448,37 грн. Зокрема, виплачені пенсії ОСОБА_3 (914,65 грн. х 3 міс. = 2743,95 грн.); ОСОБА_4 (1523,30 грн. х 3 міс. = 4569,90 грн.); ОСОБА_5 (650,16 грн. х 3 міс. = 1950,48 грн.) та ОСОБА_2 (689,01 грн. + 731,20 грн. + 763,83 грн. = 2184,04 грн. ) за січень, лютий, березень 2014 року згідно з відповідними розрахунками на загальну суму 11448,37 грн.
При цьому, слід звернути увагу на заяву відповідача про часткове визнання позову /а.с.48,92/.
Отже, з врахуванням викладених обставин та беручи до уваги часткове визнання відповідачем позову, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині 11448,37 грн. є обґрунтованими та їх слід задоволити, а в решті відмовити.
Таким чином, перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі №813/2787/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: В.С. Затолочний
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 02.02.2015 року