Справа: № 826/8881/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А
Суддя-доповідач: Епель О.В.
04 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Бабенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 до державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_7 про визнання протиправним рішення, скасування запису та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 (далі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни (відповідач - 1), Державної реєстраційної служби України (відповідач - 2), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (відповідач - 3), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_7 про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2014 р. № 12630671;
- скасування запису про державну реєстрацію права власності від 14.04.2014 р. № 5518319;
- зобов'язання відповідача-3 вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності від 14.04.2014 р. № 5518319.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позову, так як, на думку апелянтів, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.02.2013 р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір позики на суму 326 114, 40 грн. із зазначенням терміну повернення коштів до 11.02.2014 р.
Одночасно, 11.02.2013 р. між між ОСОБА_7 та ОСОБА_3, ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, згідно умов якого іпотекодавцями для забезпечення зобов'язань позивальника за вказаним договором позики було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1, а також договір про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно умов якого іпотекодавець зобов'язується передати у власність іпотекодержателя вказану вище квартиру за відкладальною умовою: на 31 день після документального підтвердження надіслання на адресу іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушень основного зобов'язання та попередження про стягнення на предмет іпотеки у відповідності до ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Обтяження на нерухоме майно зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 330659.
14.04.2014 р. представником ОСОБА_7 ОСОБА_8 було подано до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
24.04.2014 р. відповідачем-1 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2014 р. № 12630671, про що зроблено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Судова колегія встановила, що, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 вчасно були вручені заяви іпотекодержателя з вимогами про усунення порушень виконання договору іпотеки, а також, з того, що відповідач-1 діяла у відповідності з вимогами законодавства.
Дослідивши матеріали справи, підстави апеляційного перегляду, а також виниклі між сторонами правовідносини, у відповідності з нормами діючого законодавства, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), «Про іпотеку» (далі - Закону № 898-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 (далі - Порядок № 868), Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (далі - Постанова № 270).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV закріплено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1952-IV, Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону № 898-IV, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до п. 46 Порядку № 868, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягненнястягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.
У п. 2 Постанови № 270 визначено, що вручення поштового відправлення - це виробнича операція, яка полягає у видачі поштового відправлення.
Повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною та необхідною правовою підставою для прийняття державним реєстратором рішення про здійснення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки є надання йому уповноваженою особою повного пакету документів, перелік яких закріплено п. 46 Порядку № 868, зокрема, належним чином завіреної копії письмової вимоги від іпотекодержателя до іпотекодавця і боржника та документу, підтверджуючого завершення тридцяти денного строку на виконання такої вимоги з моменту її отримання вказаними особами.
Колегія суддів встановила, що в п. 5.2 договору іпотеки від 11.02.2013 р., укладеному між ОСОБА_7 і ОСОБА_3, ОСОБА_9 сторони передбачили спосіб надіслання іпотекодержателем іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження щодо задоволення вимог іпотекодержателя рекомендованим листом / Т. 1 а.с. 60 /.
24.02.2014 р. представник ОСОБА_7 звернувся до нотаріуса із заявами про передачу іпотекодавцю та боржнику - ОСОБА_3 і ОСОБА_9 вимоги іпотекодержателя щодо усунення порушень та погашення заборгованості за договором позики від 11.02.2013 р., забезпеченого договором іпотеки від 11.02.2013 р. / Т.1 а.с. 67, 69 /.
26.02.2014 р. зазначені заяви були здані представником ОСОБА_7 ОСОБА_8 до пункту приймання вантажів вантожоперевізника «Нова пошта» для їх надіслання ОСОБА_3 і ОСОБА_9 / Т.1 а.с. 71 /
14.04.2014 р. представник ОСОБА_7 звернувся до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві із заявою про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
До вказаної заяви представником ОСОБА_7, зокрема, були додані вказані вище заяви ОСОБА_7 до нотаріуса про передачу іпотекодавцю та боржнику - ОСОБА_3 і ОСОБА_9 вимоги іпотекодержавтеля щодо усунення порушень та погашення заборгованості / Т.1 а.с. 67, 69 /, свідоцтва про передачу приватним нотаріусом ОСОБА_10 іпотекодавцю та боржнику - ОСОБА_3 і ОСОБА_9 вказаних вимог ОСОБА_7 / Т.1 а.с. 72, 72 /, самі договори від 11.02.2013 р. позики, іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від цієї ж дати / Т.1 а.с. 57-66 /, і товарно-транспортні накладні вантажоперевізника «Нова пошта» № 59000047614096 та № 59000047614490 / Т.1 а.с. 71 /.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що у вказаних товарно-транспортних накладних, якими ОСОБА_3 і ОСОБА_5 начебто були надіслані вказані вимоги ОСОБА_7, зазначено тип послуг «Склад-Склад» та відсутні жодні відмітки, зокрема, підписи одержувачів, про отримання цих поштових відправлень адресатами / Т. 1 а.с. 71 /.
При цьому, у реєстраційній справі, копії якої наявні в матеріалах справи, не містяться будь-які інші документи, які б підтверджували факт отримання позивачами ОСОБА_3 і ОСОБА_5 вказаних вище вимог іпотекодержателя та завершення 30-денного строку з моменту їх отримання до дня звернення представника ОСОБА_7 до відповідача-3 із заявою про реєстрацію права власності на спірну квартиру, а також такі документи не були надані суду ані відповідачами, ані третьою особою ОСОБА_7
Більш того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у вищезазначеному договорі іпотеки ОСОБА_7 і ОСОБА_3, ОСОБА_5 передбачили спосіб надіслання вимог іпотекодержателя іпотекодавцю в разі порушення останнім свого зобов'язання, забезпеченого іпотекою, виключно рекомендованим листом.
Водночас, судова колегія відзначає, що товарно-транспортна накладна із вказівкою типу послуг «Склад-Склад» не відповідає критеріям рекомендованого поштового відправлення, закріпленим у п. 2 Постанові № 270, а «Нова пошта» не є оператором поштового зв'язку в розумінні цієї Постанови.
Тож, у даному випадку, у суду відсутні жодні правові підстави вважати, що спірні повідомлення-вимоги іпотекодержателя були належним чином направлені іпотекодавцю і боржнику та що останні їх отримували, а також що 30-деннний строк виконання цих вимог закінчився.
Означене вказує на те, що державний реєстратор при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2014 р. № 12630671 та внесенні відповідного запису до Державного реєстру, діючи всупереч вимогам законодавства, не перевірив комплектність документів, поданих заявником, та їх достатність для вчинення відповідної реєстраційної дії, чим порушив вимоги ст. 9, 15, 24 Закону № 1952-IV, ст. 35 Закону № 898-IV та п. 46 Порядку № 868.
При цьому, судова колегія відзначає, що відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, у порушення приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, не надали суду апеляційної інстанції жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність спірного рішення та дій, та не переконали судову колегію у своїй правоті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2014 р. № 12630671 та зобов'язання відповідача-3 вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності від 14.04.2014 р. № 5518319.
При цьому, доводи представника Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві щодо неможливості здійснення ним вилучення реєстраційною службою запису про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставі судового рішення, у випадку задоволення судом адміністративного позову в частині про зобов'язання відповідача-3 вчинити такі дії, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України, до повноважень суду при задоволенні адміністративного, а судові рішення, згідно з приписами ст. 124 Конституції України, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Водночас, перевіряючи наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності від 14.04.2014 р. № 5518319, колегія суддів зазначає, що, у відповідності до ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративним процесуальним законодавством не передбачено такий спосіб захисту порушених прав та законних інтересів особи як скасування запису. Крім того, задоволення даного адміністративного позову в частині зобов'язання відповідача-3 вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності від 14.04.2014 р. № 5518319 вже саме по собі є забезпеченням повного і всебічного захисту прав та законних інтересів позивачів і не потребує додатково скасування такого запису, а отже, в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були неповно встановлені обставини справи та порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову частково.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 до державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, Державної реєстраційної служби України, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та ОСОБА_7 про визнання протиправним рішення, скасування запису та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2014 р. № 12630671.
Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності від 14.04.2014 р. № 5518319.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст рішення виготовлений 06.02.2015 р.
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.