Справа: № 369/10613/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Нікушин В.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
05 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Літвіної Н.М., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горенської сільської ради на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Горенської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом до Горенської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2014 року позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення 34-тої сесії 6-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.06.2014 року про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0193 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1.
Зобов'язано Горенську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0193 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06 березня 2007 року земельну ділянку площею 0.0193 га в АДРЕСА_1, із земель запасу Горенської сільської ради (рілля) надано позивачу безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Доручено земельно-кадастровій організації виконати інвентаризацію та виготовити державний акт на право приватної власності.
21 вересня 2010 року ДП «Київський Інститут землеустрою» (ліцензія серії АВ № 305300 від 24.01.2007 року та ліцензія серії АВ № 442920 від 19.02.2010 року) було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку позивачу. В грудні 2013 року ДП «Київський Інститут землеустрою» повернуло позивачу розроблену технічну документацію, оскільки у зв'язку із змінами земельного законодавства, необхідним було рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
23 квітня 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0193 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства, з метою виконання Рішення 17- тої сесії 5-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 06 березня 2007 року.
Рішенням 34 сесії 6-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.06.2014 року позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0193 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
З заперечень наданих представником відповідача в суді першої інстанції вбачається, що підставною для відмови в наданні вищевказаного дозволу є те, що по земельній ділянці ( яку бажає отримати у власність позивач) здійснюється проїзд до земельних ділянок інших власників.
Як встановлено колегією суддів, рішенням від 06 березня 2007 року відповідач фактично передав позивачу у приватну власність земельну ділянку площею 0,0193 га в АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства, вказане рішення в суді не оскаржувалось і не визнавалось незаконним, тобто є чинним.
При цьому колегія суддів враховує, що прийняттю зазначеного рішення передувала процедура з'ясування, можливості передачі, такої земельної ділянки позивачу.
Крім того, у матеріалах справи знаходиться копії технічної документації із землеустрою, згідно якої обмеження на використання земельної ділянки для ведення особистого господарства відсутні ( а.с. 20-21), встановлені межі земельної ділянки (а.с. 22-23). Зроблено абрис земельної ділянки та витяг з кадастрового плану, з яких вбачається, що відповідачу було відомо про наявність проїзду на межі земельної ділянки, переданої у власність позивачу (а.с. 23 зворот, а.с. 24,26).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно ч. 6. ст. 118 зазначеного Кодексу, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
За ч. 7 вказаної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки закріплений в ч. 7 ст. 118 ЗК України та є вичерпним.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, мотиви, за яких відповідач прийняв оскаржуване рішення, не узгоджуються з приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення 34 сесії 6-го скликання Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 05.06.2014 року винесене з порушенням норм чинного законодавства, адже ч. 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відмова у наданні дозволу на приватизацію земельної ділянки повинна бути вмотивованою та із зазначенням передбаченої у ч. 7 ст. 118 ЗК України підстави такої відмови.
Крім того, колегія суддів зазначає, що з наданих відповідачем в судовому засіданні доказів не вбачається, що передавши земельну ділянку площею 0,0193 га в АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 буде порушено права інших землекористувачів.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Горенської сільської ради - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.12.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: Н.М. Літвіна
О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 06.02.2015 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Літвіна Н. М.
Хрімлі О.Г.