03 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 653/1858/14-а
17 год. 00 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Дудар Е.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Саплєвої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування постанови № 7/21-04-15-42 від 13.06.2014 р. та постанови № 7/21-04-15-50 від 04.07.2014 р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії посадової особи Інспекції ДАБК щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та скасувати постанови від 13.06.2014 р. № 7/21-04-15-42 та від 04.07.2014 р. № 7/21-04-15-50 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У судовому засіданні позивач, уточнивши позовні вимоги, просив скасувати постанови від 13.06.2014 р. № 7/21-04-15-42 та від 04.07.2014 р. № 7/21-04-15-50 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посилаючись на порушення відповідачем положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивач зазначив, що у протоколах про адміністративне правопорушення місце вчинення проступку вказано АДРЕСА_1, у той час, як посадова особа ДАБК для проведення перевірки прибула до офісного приміщення підприємця, що знаходиться по АДРЕСА_2. Протоколи складені без участі ОСОБА_1 Крім того, і протоколи, і прийняті на їх підставі спірні постанови, містять недостовірну інформацію щодо проведення позивачем реконструкції магазину. Позивач відмітив, що набув право власності на приміщення по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, тобто, вказаний об'єкт нерухомості був прийнятий у експлуатацію за попереднього власника. Позивач передав приміщення за вказаною адресою в оренду ФОП ОСОБА_3, який здійснює там підприємницьку діяльність з продажу ювелірних виробів з квітня 2014 року, а тому, як стверджував позивач, жодних будівельних робіт чи робіт з реконструкції в приміщенні магазину по АДРЕСА_1, позивач не проводить.
Представник відповідача у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, пояснила, що підставою для прийняття відповідачем рішення про проведення позапланових перевірок на об'єкті будівництва "Магазин" по АДРЕСА_1 слугували звернення громадян щодо порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Позивач не допустив посадових осіб до проведення перевірки, а тому визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Також представник відповідача зазначила, що позивач відмовився підписати акти про недопущення посадових осіб до перевірки та протоколи про правопорушення, а також відмовився отримати вказані документи. Щодо посадової особи, якому було доручено провести перевірку - Солошенко О.А., представник відповідача відмітила, що вказана посадова особа звільнена відповідачем наприкінці літа 2014 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
На виконання наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.10.2014 р. № 236 затверджено Положення про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області.
Згідно із ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, суд на підставі ст. 55 КАС України допускає процесуальне правонаступництво, за наслідками якого позивачем у справі є Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - ДАБІ).
Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-ІV (далі - Закон № 3038-ІV ) встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення такого контролю врегульовано Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Судом встановлено, що 29.04.2014 р. до Інспекції ДАБК в Херсонській області надійшло звернення директора ТОВ ЗАО "Салют" Жевренюк Н.Д. про незаконне проведення будівельних робіт в приміщенні за адресою Херсонська область, м. Генічеськ, АДРЕСА_1.
Як вбачається із матеріалів справи, для проведення позапланового заходу контролю 12.05.2014 р. відповідач звернувся до Генічеської міської ради та Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області із клопотанням про забезпечення присутності представників вказаних органів при проведенні перевірки об'єкта будівництва "Реконструкція магазину", що належить ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
13.05.2014 р. на підставі наказу Інспекції від 08.01.2014 р. № 02 та направлення на здійснення позапланової перевірки від 12.05.2014 р. начальником Управління інспекційної роботи Інспекції ДАБК в Херсонській області Солошенко О.А. здійснено заходи, спрямовані на проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті "Реконструкція магазину", що належить позивачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
13.05.2014 р. начальником УІР ДАБК Солошенко О.А. в присутності спеціаліста відділу містобудування та архітектури Генічеської міської ради Зайцевої О.А., начальника відділу з питань житлово-комунального господарства Генічеської міської ради Симоненка Р.М., дільничного інспектора Генічеського РВ Карнасевича Б.А. складено акт про недопущення ФОП ОСОБА_1 посадових осіб Інспекції на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій, від отримання та підписання якого, а також надання пояснень й зауважень позивач відмовився. Також інспектором ДАБК Солошенко О.А. в присутності вище зазначених осіб складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.05.2014 р. № 13/14, від отримання та підписання якого, а також надання пояснень й зауважень позивач відмовився.
На підставі матеріалів перевірки: акту про недопуск від 13.05.2014 р. та протоколу від 13.05.2014 р. № 13/14 відповідачем 13.06.2014 р. прийнято постанову № 7/21-04-15-42 про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 12180,00 грн.
Також, 19.05.2014 р. на адресу відповідача надійшло звернення громадянина ОСОБА_4. про необхідність проведення перевірки приміщення магазину за адресою Херсонська область, м. Генічеськ, АДРЕСА_1 з питань законності здійснення будівельних робіт.
05.06.2014 р. на підставі наказу Інспекції від 08.01.2014 р. № 02 та направлення на здійснення позапланової перевірки від 30.05.2014 р. начальником Управління інспекційної роботи Інспекції ДАБК в Херсонській області Солошенко О.А. здійснено заходи, спрямовані на проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті "Реконструкція магазину", що належить позивачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
05.06.2014 р. начальником УІР ДАБК Солошенко О.А. в присутності спеціаліста відділу містобудування та архітектури Генічеської міської ради Зайцевої О.А., начальника відділу з питань житлово-комунального господарства Генічеської міської ради Симоненка Р.М., дільничного інспектора Генічеського РВ Буєвського Ю.С. складено акт про недопущення ФОП ОСОБА_1 посадових осіб Інспекції на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій, від отримання та підписання якого, а також надання пояснень й зауважень позивач відмовився. Також інспектором ДАБК Солошенко О.А. в присутності вище зазначених осіб складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.06.2014 р. № 15/14, від підписання та отримання якого, а також надання пояснень та зауважень позивач відмовився.
На підставі матеріалів перевірки: актів про недопуск від 05.06.2014 р. та протоколу від 05.06.2014 р. № 15/14 відповідачем 04.07.2014 р. прийнято постанову № 7/21-04-15-50 про визнання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" та накладено штрафу розмірі 12180,00 грн.
Надаючи оцінку обгрунтованості вимог позивача щодо незаконності оскаржуваних постанов, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем накладено на ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
Так, преамбулою Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР) визначено, що цей Закон встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до статті 1 Закону № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Таким чином, положеннями наведених вище нормативно-правових актів закріплено право посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів під час перевірки, а також обов'язок юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки та відповідальність за недопуск.
Судом встановлено, що відповідачем дотримано положення законодавства, що регулює порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та не допущено жодних порушень при складанні актів про недопуск, протоколів про правопорушення та спірних постанов.
Суд не бере до уваги посилання позивача на порушення відповідачем норм Кодексу України про адміністративні правопорушення при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю та складанні за його результатами актів та протоколів, оскільки вказаний Кодекс регулює підстави та порядок притягнення до відповідальності за вчинення проступку, передбаченого цим Кодексом.
У даному випадку позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та несе відповідальність у вигляді штрафу, визначеного саме цим Законом.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов та застосування до позивача відповідальності, передбаченої Законом № 208/94-ВР, оскільки така відповідальність застосована до позивача, як до фізичної особи - підприємця - суб'єкта містобудування, який зобов'язаний дотримуватись вимог вказаного Закону, в тому числі допускати посадових осіб до проведення перевірки.
Відповідно до частини 1 статті 69, частини 1 статті 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено свої доводи щодо незаконності накладення на ОСОБА_1 штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та не наведено законних підстав для скасування спірних постанов.
Також позивач не надав суду належних та переконливих доказів, які б спростовували твердження відповідача про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, а відтак - про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області про скасування постанови від 13.06.2014 р. № 7/21-04-15-42 та постанови від 04.07.2014 р. № 7/21-04-15-50 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 лютого 2015 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 6.1