79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" лютого 2015 р. Справа № 907/524/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого - судді Давид Л.Л.
Суддів Гриців В.М.
Данко Л.С.
при секретарі судового засідання Шеребій А.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Прокуратури Закарпатської області від 14.11.2014 р. №05/2-985 вих.14 (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 01-05/5600/14 від 28.11.2014 р.)
на рішення господарського суду Закарпатської області від 31.10.2014р.
у справі № 907/524/14 (головуючий суддя - Васьковський О.В., судді - Пригара Л.І., Ремецькі О.Ф.)
за позовом Берегівського міжрайонного прокурора Закарпатської області в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз", м. Берегово, Закарпатська область
про стягнення суми 48 762,00 грн.
за участю представників сторін:
прокуратура: Яворський Я.Т. - посвідчення №011137 від 24.10.2012 р.;
від позивача: не з»явились;
від відповідача: Богдан М.П. - представник (довіреність від 10.12.2014 р. №734);
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 21.10.2014 р. у справі №907/524/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог Берегівського міжрайонного прокурора Закарпатської області в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал Карпатвіз", м. Берегово, Закарпатська область (надалі - Відповідач) про стягнення суми 48 762,00 грн. за порушення природоохоронного законодавства.
Дане рішення мотивовано тим, що відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171 з внесеними змінами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 р. №149, основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення. Судом взято до уваги лист Управління Держземагенства у Берегівському районі №9-702-0.2-4181/2-14 від 09.09.2014 р. , згідно з яким витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 12.09.2013 р. №3915 надавався на земельні ділянки, які відносяться до категорії земель «інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту», площею 0,1600 та 0,5200 за адресою м. Берегово, урочище «Чизай», один квадратний метр яких становить 20,64 грн. Нормативна грошова оцінка земель, на яких проводилась робота ТзОВ «Водоканал Карпатвіз», не розроблена, оскільки вони знаходяться за межами населеного пункту та за межами оціночного району.
Прокуратура Закарпатської області, не погодившись з винесеним рішенням, подала апеляційну скаргу від 14.11.2014 р. №05/2-985 вих.14 (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 01-05/5600/14 від 28.11.2014 р.), в якій посилається на те, що останнє прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:
- судом, на думку Прокурора, при винесенні рішення не взято до уваги наявну в матеріалах справи геодезичну зйомку місцевості забруднення земельних ділянок в урочищі «Чизай» на території Берегівської міської ради в межах населеного пункту м. Берегово Закарпатської області загальною площею 0,6789 га., підписану директором МПП «Зеніт».Відтак, вважає, що має місце не виконання будь-яких робіт, як це зазначено у вищевказаному листі Управління Держземагентва, а забруднення поверхності земельних ділянок скидами стічних вод саме в межах населеного пункту;
- судом, як вказує Прокурор, залишено поза увагою наявність постанови за №008253 від 19.03.2014 р. про накладення адміністративного стягнення на Вешелені Є.М. - головного інженера ТзОВ «Водоканал Карпатвіз» згідно ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за забруднення земель неочищеними стічними водами. Водночас у протоколі за №008253 від 19.03.2014 р. про адміністративне правопорушення, скоєного вищевказаною посадовою особою зазначено, що 08.10.2014 р. о 10 год. 00 хв. в урочищі Чизай м. Берегово, допущено забруднення земель неочищеними стічними водами в результаті аварій напірного колектору.
Дані обставини Прокурор вважає підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та просить прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.
Відповідач - ТзОВ "Водоканал Карпатвіз" - у відзиві б/н від 10.12.2014 р. вказує, що доводи скаржника про недоречність посилання суду на лист Управління Держземагенстка у Берегівському районі №9-702-0.2-4181/2-14 від 09.09.2014 р. вважає недоречним. З огляду на те, що Управління Держземагенства у Берегівському районі є компетентним органом в земельних питаннях, яким надано офіційного листа про відсутність нормативно грошової оцінки саме тих земель, на яких було виявлено забруднення державною екологічною інспекцією в Закарпатській області. Також зазначає, що листом від 23.01.2014 р. ТзОВ «Водоканал Карпатвіз» звернулось до директора МПП «Зеніт» щодо надання роз»яснення стосовно методу, яким було визначено забруднення земель при проведені виконавчої геодезичної зйомки в урочищі «Чіпай» за землях Брегівської міської ради. Листом від 29.01.2014 р. МПП «Зеніт» повідомило, що виконавчу геодезичну зйомку місцевості забруднення земельних ділянок в урочищі «Чизай» на території Брегівської міської ради проведено 05 червня 2013 року (задовго до проведення перевірки та відбору проб грунтів) на ділянці, яку визначив майор міліції Івлєв А.В. без участі представників державної екологічної інспекції в Закарпатській області та ТзОВ «Водоканал Карпатвіз». Відповідно до цього, рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 р. у справі №907/524/14 прийнято апеляційну скаргу Прокуратури Закарпатської області від 14.11.2014 р. №05/2-985 вих.14 (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 01-05/5600/14 від 28.11.2014 р.) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 31.10.2014р. у справі № 907/524/14 та призначено до розгляду в судове засідання на 15.12.2014 р. в складі колегії: головуючий суддя Давид Л.Л., судді - Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. (Т-1, а.с.207).
Ухвалою суду від 15.12.2014 р. розгляд справи відкладено в судове засідання на 12.01.2014 р. з метою повного та всестороннього дослідження всіх обставин справи (Т-2, а.с.19-20).
Розпорядженням голови суду від 12.01.2015 р. у зв»язку із перебуванням у відпустці судді Кордюк Г.Т. у склад колегії суддів для розгляду справи №907/524/14 Господарського суду Закарпатської області введено суддю Данко Л.С. (Т-2, а.с.21).
Ухвалою суду від 12.01.2015 р. в зв»язку із зміною складу колегії та з метою повного та всестороннього дослідження всіх матеріалів та обставин справи розгляд справи відкладено в судове засідання на 02.02.2015 р. в складі колегії: головуючий суддя Давид Л.Л. судді - Гриців В.М. та Данко Л.С. (Т-2, а.с.24-25).
В судове засідання 02.02.2015 р. з»явились Прокурор та представник Відповідача.
Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 02.02.2015 р. не забезпечив причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 12.01.2015 р., що підтверджується штампом суду на звороті останньої (Т-2, а.с.25 «зворот»).
Станом на час розгляду справи 02.02.2015 р. додаткових доказів та клопотань про відкладення розгляду справи не поступало, а відтак судова колегія ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.
Прокурор в судовому засіданні 02.02.2015 р. підтримав доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених в останній, а представник Відповідача заперечила, з мотивів наведених у відзиві, б/н від 10.12.2014 р.
Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення Прокурора та представника Відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Закарпатської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
08.10.2013 р. Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Закарпатській області проведено позапланову перевірку дотримання ТзОВ «Водоканал Карпатвіз» вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт від 08.10.2013 р. (Т-1, а.с.32-47).
В даному акті встановлено, що забруднення земель залізом, нафтопродуктами, амонієм, хлоридами, нітратами, сульфатами площею 540 кв. м. на території м. Берегово, урочище «Чизай» в результаті виливу каналізаційних вод, вплив яких відбувся внаслідок прориву на напірному каналізаційному колекторі ТзОВ «Водоканал Карпатвіз» м. Берегово.
Згідно акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 08.10.2013 р. здійснено розрахунок визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земель площею 540 кв. м. на території м. Берегово, урочище «Чизай» згідно якого сума шкоди становить 48 762,00 грн.(Т-1, а.с.48-49), яка обрахована згідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171 з внесеними змінами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 04.04.2007 р. №149.
При перегляді рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду керувалась наступним.
У відповідності до вимог ст. 163 Земельного кодексу України завданням охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.
Згідно ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі , в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов»язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів; забезпечувати захист земель від забруднення; уживати заходів щодо запобігання негативному і еколого небезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Частиною 1 ст. 167 Земельного кодексу України встановлено, що господарська та інша діяльність , яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
У п.3.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171 (із змінами та доповненнями) землі вважається забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни , що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за забруднення земель хімічними речовинами і стічними водами.
У відповідності до вимог ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов»язані відшкодовувати шкоду , заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи є наявним забруднення земель залізом, нафтопродуктами, амонієм, хлоридами, нітратами та сульфатами площею 540 кв. м. на території м. Берегово (урочище «Чизай») в результаті виливу каналізаційних вод, вплив яких відбувся внаслідок прориву на напірному каналізаційному колекторі ТзОВ «Водоканал «Карпатвіз», що відповідно є порушенням ст. ст. 163, 164, 167 та 211 Земельного кодексу України, а також ст. ст. 70, 98, 99, 101-103 Водного кодексу України. З наданих Позивачем розрахунків визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земель площею 540кв. м. на території м. Берегово (ур. Чизай) від 02.12.2013 р. розмір шкоди визначено на суму 8 359,20 грн. за забруднення земель залізом, на суму 22 291,20 грн. нафтопродуктами, на суму 8 359,20 грн. амонієм, на суму 8 359,20 грн. хлоридами, на суму 13 932,00 грн. нітратами та на суму 13 932,00 грн. сульфатами.
В підтвердження факту забруднення земель Позивачем надано також результати інструментально-лабораторних вимірювань відібраних проб, з метою визначення забрудненої земельної ділянки, проби відібрано як на місці виливу стічних вод , так і фонові проби ділянки, де забруднення візуально не спостерігалося.
У відповідності до п.п.3.4., 3.6. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об»єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення. Якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за допомогою еколого-геологічних робіт, які виконують спеціалізовані організації.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, згідно п.4.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171 (із змінами та доповненнями) основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.
В листі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №117/13 від 13.01.2014 р. (Т-1, а.с.80) вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки була надана управлінням Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області згідно довідки №3914 від 12.09.13, до якої додані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 12.09.2013 р. №3915 та №3916 та виконавча геодезична зйомка місцевості забруднених земельних ділянок в урочищі "Чизай", м. Берегово, загальною площею 0,6789 га., перелік вимірювальних приладів, якими виконувалися аналізи, наведено в протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №08-10-13-1 від 08.10.13, площа забрудненої ділянки наведена в додатку до акту відбору проб ґрунтів №08-10-13-1 від 08.10.13.
Відповідно до інформації, наданої листом Держземагенства у Берегівському районі Закарпатської області №9-702-0.2-4181/2-14 від 09.09.2014 р. (Т-1, а.с.184, 185), витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок від 12.09.2013 р. №3915 надавався на земельні ділянки, які відносяться до категорії земель "інші відкриті (незабудовані) землі в межах населеного пункту", площею 0,1600 та 0,5200 га за адресою м. Берегово, урочище "Чизай", один квадратний метр яких становить 20,64 грн. нормативна грошова оцінка земель, на яких проводилась робота ТзОВ „Водоканал Карпатвіз", не розроблена, оскільки вони знаходяться за межами населеного пункту та за межами оціночного району.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина особи, яка завдає шкоду; наявність шкоди; причинний зв»язок між протиправною поведінкою та заподіяної шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов»язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини , які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В деліктних правовідносинах саме на Позивача покладається обов»язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв»язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і в свою чергу , відповідач повинен довести , що в його діях (діях працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, вважає, правомірним висновок місцевого господарського суду про недоведеність Позивачем в установленому законом порядку такої складової цивільно (господарсько) правової відповідальності, як розмір завданих збитків. Крім цього, заперечення Відповідача у частині встановлення розміру збитків спростовують доводи Прокурора та Позивача, а відтак місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Також, місцевим господарським судом вірно зазначено, що подане клопотання прокурора про зобов»язання провести перерахунок шкоди, зумовленої забрудненням земельної ділянки через порушення вимог природоохоронного законодавства на підставі п.4.7. Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171 (Т-1, а.с.194), спростовує правильність, обґрунтованість та підставність здійсненого розрахунку без врахування нормативно грошової оцінки забруднених земель, що є основою для такого розрахунку.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, Апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 31.10.2014 р. у справі № 907/1039/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Прокуратури Закарпатської області від 14.11.2014 р. №05/2-985 вих.14 (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 01-05/5600/14 від 28.11.2014 р.) - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.
4. Справу № 907/524/14 повернути господарському суду Закарпатської області.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.02.2015 р.
Головуючий суддя Давид Л.Л.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Данко Л.С.