04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"04" лютого 2015 р. Справа№ 910/16513/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Самсіна Р.І.
суддів: Гончарова С.А.
Шаптали Є.Ю.
За розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року (суддя - Бондарчук В.В.) про вжиття заходів до забезпечення позову, що винесена у справі № 910/16513/14
За позовом Компанії «Хербс Трейдінг ГмбХ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М»
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: Старцева Т.М. (довіреність від 01.07.2014р.);
від відповідача: Бєлік Л.О. (довіреність від 25.12.2014р.);
В судовому засіданні присутній Остапенко Д.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014р. в межах справи № 910/16513/14 вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фра-М», які обліковуються на розрахункових рахунках в установах банків, в межах суми позову 912 458 55 євро, що еквівалентно 14 555 366, 33 грн..
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фра-М» подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва по справі № 910/16513/14 від 18.12.2014р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фра-М», які обліковуються на розрахункових рахунках в установах банків, в межах суми позову 912 458, 55 євро, що еквівалентно 14 555 366, 33 грн..
Згідно доводів апеляційної скарги, підприємству не було відомо про порушення провадження по справі № 910/16513/14 та винесення ухвали від 18.12.2014р. про забезпечення позову у зв'язку з чим, ТОВ «Фра-М» має всі підстави вважати, що мав місце факт свідомого порушення процесуальних прав відповідача, наданих йому на підставі ст. 22 ГПК України, а також позбавлення його права на справедливий та обґрунтований розгляд справи.
Посилаючись на документи бухгалтерської звітності, якими підтверджується, що ТОВ «Фра-М» працює в штатному режимі, робітникам систематично виплачується заробітна плата, скаржник стверджує про відсутність підстав вважати можливим ухилення підприємства від виконання судового рішення, відповідно, невиконання ТОВ «Фра-М» зобов'язань щодо оплати поставленого товару згідно угоди купівлі-продажу № 05/2012 від 01.07.2012р. в повному обсязі не є достатнім обґрунтуванням заяви про забезпечення позову.
Окрім того, ТОВ «Фра-М» в апеляційній скарзі не підтверджує інформацію, що ТОВ «Фра-М» було зареєстровано ТОВ «Фрам-Ко», та наголошує на тому, що сторони в судовому засіданні процесі повинні надавати достовірну інформацію.
Позивачем (Компанією «Хербс Трейдінг ГмбХ») суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу (зареєстрований за вх. суду № 09-11/1728/15 від 03.02.2015р.) у якому відхиляються доводи апеляційної скарги, оскільки ТОВ «Фра-М» свідомо та тривалий час ухиляється від виконання зобов'язання перед Компанією «Хербс Трейдінг ГмбХ», створює ситуацію, що ускладнить або унеможливить виконання рішення суду по справі № 910/16513/14, свідомо ігнорує судовий процес по справі.
За розглядом матеріалів справи, враховуючи пояснення представників сторін та доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, судом відзначається про відсутність підстав для скасування оскаржуваної ухвали виходячи з наступного.
Предметом заявленого позову на забезпечення якого, позивачем подано заяву (зареєстрована за вхідним суду № 06-37/63342/14 від 12.12.2014р.), є вимоги Компанії «Хербс Трейдінг ГмбХ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» суми заборгованості за угодою купівлі-продажу товарів № 05/2012 від 01.07.2012р. у розмірі 912 458, 55 євро, з яких сума основного боргу за поставлений та неоплачений товар складає 812 298, 04 євро.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Оскаржуваною ухвалою суду від 18.12.2014р., яка винесена за розглядом поданої позивачем заяви, без виклику представників сторін, до вирішення спору у справі № 910/16513/14 по суті та набрання рішенням законної сили вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Фра-М», які обліковуються на розрахункових рахунках в установах банків, в межах суми позову 912 458 55 євро, що еквівалентно 14 555 366, 33 грн..
Доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права через неповідомлення відповідача про розгляд заяви відхиляються судом апеляційної інстанції, не свідчать про порушення або неправильне застосування норм процесуального права, оскільки, питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
Заяву про забезпечення позову, подану позивачем, судом першої інстанції розглянуто без виклику представників сторін при оцінці наявних у справі доказів та представлених в обґрунтування заяви документів, про що винесено ухвалу від 18.12.2014р..
При цьому, проінформованість скаржника (ТОВ «Фра-М») про розгляд Господарським судом міста Києва даної судової справи підтверджується матеріалами справи, оскільки про судове засідання призначене на 06.10.2014р. товариство повідомлялось телефоном із складанням відповідної телефонограми (аркуш справи 139, том 1), за адресою у місті Донецьку 24.10.2014р. ТОВ «Фра-М» отримано апеляційну скаргу, яка подавалась позивачем на ухвалу про зупинення провадження у справі від 06.10.2014р., ухвала суду при розгляді апеляційної скарги по справі отримувалась філією ТОВ «Фра-М» у м. Києві (аркуш справи 207, том 1).
Таким чином, маючи інформацію про судовий розгляд даної справи, враховуючи доступність відповідних відомостей, зокрема і в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де розміщувались ухвали суду у справі, твердження відповідача про порушення його процесуальних прав є лише його твердженнями, які в свою чергу спростовані матеріалами справи.
У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. зазначено, що:
- достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви;
- адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Врахувавши, що спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару на загальну суму 912 458 55 євро, що еквівалентно 14 555 366, 33 грн., прийнявши до уваги, що обраний позивачем захід до забезпечення позову відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, в той час як невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про обґрунтованість поданої заяви в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача.
Ухвала суду винесена з урахуванням вимог вміщених у п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. де зазначено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат; накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.
Подана під час розгляду апеляційної скарги представником відповідача довідка з банку (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за вих. № 145-2-1-00/135 від 21.01.2015р.) не може розцінюватись судом як доказ відсутності заборгованості за угодою № 05/2012 від 01.07.2012р. щодо якої розглядався спір у справі № 910/16513/14, оскільки містить відомості про здійснення перерахування іноземної валюти в загальному розмірі за контрактом, однак без вказання оплат конкретних поставок товару, в тому числі, згідно додаткових угод по яких виник спір у справі № 910/16513/14.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Заходи до забезпечення позову мають гарантувати реальну можливість для виконання судового рішення, відповідно підставою для забезпечення позову є встановлені судом обставини, які підтверджують що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ст. 66 ГПК України).
Під час розгляду апеляційної скарги обставини, на які посилався позивач, стверджуючи про вчинення відповідачем дій спрямованих на уникнення виконання зобов'язань перед позивачем, підтверджені додатково наданими витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (у відношенні ТОВ «Фра-М» (ідент. код 20322326) і ТОВ «Фрам-Ко» (ідент. код 39443405) станом на 08.12.2014р. та 02.02.2015р.), роздруківками сторінок про розміщення інформації в мережі Інтернет, які долучені в якості додатків до відзиву на апеляційну скаргу.
Припущення позивача про пов'язаність обох підприємств підтверджені документально, зокрема, про це свідчить перереєстрація філій розміщених у м. Дніпропетровську за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду 151Д та у місті Івано-Франківську за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича 15 з ТОВ «Фра-М» на ТОВ «Фрам-Ко» (станом на 08.12.2014р. вказана інформація містилась в ЄДР, як дані про відокремлені підрозділи ТОВ «Фра-М», тоді як станом на 02.02.2015р. зазначені філії вже є відокремленими підрозділами ТОВ «Фрам-Ко»).
Згідно пояснень позивача наданих в ході розгляду апеляційної скарги, про обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позовних вимог у справі свідчать і ті обставини, що з початку року, коли здійснюється переукладання договорів, активна господарська діяльність ведеться саме від імені ТОВ «Фрам-Ко», яку на ринку представляють ті ж самі особи, що представляли ТОВ «Фра-М».
Наведена у заяві позивача інформація, яка підтверджена документально є підставою вважати, що без вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що обліковуються на рахунках відповідача до вирішення спору по суті, неможливим буде в подальшому виконати рішення суду в разі задоволення вимог про стягнення боргу.
Під час розгляду апеляційної скарги судом не встановлено обставин які б спростовували доводи заявника, а судом першої інстанції правильно оцінено представлені в обґрунтування заяви про забезпечення позову докази, що є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М».
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фра-М» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 року у справі № 910/16513/14 про вжиття заходів до забезпечення позову - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Р.І. Самсін
Судді С.А. Гончаров
Є.Ю. Шаптала