29 січня 2015 р. Справа № 2а/0470/14353/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Власенка Д.О.
при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.
без участі сторін
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
Фізична особі-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів при виданні припису № 17-21/1675 від 08.09.2011 р. та винесенні постанови № 7430 від 13.10.2011р., якою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 340,00 грн., а також скасування зазначеної постанови.
В обґрунтування позову зазначено, що постановою заступника начальника Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_2 (далі - Відповідач) від 13 жовтня 2011р. № 7430 «за невиконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів застосувати до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 340 грн.». Позивач зазначає, що в обґрунтування накладених стягнень відповідач посилається на той факт, що «перевіркою стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у пункті прийому замовлень виготовлення пам'ятників ФОП ОСОБА_1 на підставі акта від 20.09.2011 р. № 00966 встановлено невиконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів». Відповідно до акта від 20.08.2011р. № 00966 «падіння пам'ятника відбулося по причині механічного роз'єднання стикуємих елементів. Інформацію про виконання припису ФОП ОСОБА_1 не надано». Проте, Позивач зазначає, що з висновками акта не згодна, тому що своєї вини при установці пам'ятника не вбачає.
Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у ній доказами відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів на підставі службових посвідчень, наказу на проведення позапланової перевірки від 13 вересня 2011 року № 89-п, направлення на проведення перевірки від 20 вересня 2011 року № 3607/17/3872 проведено перевірку щодо виконання суб'єктом господарювання приписів Головного управління щодо усунення порушень вимог законодавства про захист прав споживачів за результатами заходів державного нагляду (контролю), а саме припису Головного управління від 08 вересня 2011 року № 17-21/1675, за результатами якої складено акт від 20 вересня 2011 року № 00966.
Перевіркою встановлено порушення, а саме: виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (виготовлення та встановлення пам'ятника на цвинтарі, вартість послуги 6106,00 грн.) РСТ УССР 1584-86.
Відповідно до положень частини 1 статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року № 1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами з таких підстав, зокрема, перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових перевірок органом у справах захисту прав споживачів.
Як встановлено судом, під час проведення перевірки відповідачем встановлено факт реалізації продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів (виготовлення та встановлення пам'ятника на цвинтарі, вартість послуги 6106,00 грн.) РСТ УССР 1584-86, що зафіксовано у акті від 20 вересня 2011 року - продукція була встановлена без дотримання вимог РСТ УССР 1584-86.
Обставини правомірності встановленого порушення досліджувалось при розгляді адміністративної справи №2а/0470/14355/11.
Так, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2012 року, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 року, встановлено на підставі висновку спеціаліста - судового експерта ОСОБА_3 (свідоцтво судового експерта за №87, видано Міністерством юстиції України) від 16 вересня 2011 року № 136 про проведення будівельно-технічної експертизи на предмет встановлення причини падіння пам'ятника, відповідно до якого обстеження проводилось у присутності, зокрема, ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та з якого вбачається, що пам'ятник встановлено із порушеннями загальних технічних умов "Пам'ятники надмогильні із природного каменю" (РСТ УССР 1584-86). Факти, встановлені у цьому висновку позивачем не заперечувалися.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими на всій території України. Згідно ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням викладеного, зважаючи на приписи ч. 1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки в даному випадку рішення суду має преюдиціальне значення.
За визначених умов, суд вважає встановленими в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року обставини встановленого ОСОБА_1 порушення.
У матеріалах справи відсутні докази щодо виконання позивачем припису Головного управління від 08 вересня 2011 року № 17-21/1675.
Пунктом 9 ч.1 ст.23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.6, 7 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкт господарської діяльності перераховує суму штрафу до державного бюджету у 15-денний термін після отримання постанови, про що протягом трьох днів письмово повідомляє Держстандарт або його територіальний орган, який наклав штраф, із зазначенням номера і дати платіжного доручення. У разі оскарження постанови штраф повинен бути сплачений не пізніш як через 15 днів після повідомлення про залишення скарги без задоволення. Постанова про накладення штрафу обов'язкова для виконання суб'єктом господарської діяльності. У разі невиконання зазначеної постанови сума штрафу стягується в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскаржувана постанова від 13.10.2011р. за № 7430 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання протиправними дій та скасування постанови - відмовити.
Судові витрати по справі не стягуються.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Д.О. Власенко