02 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Дем'яносова М.В., Коротуна В.М.,Штелик С.П., Юровської Г.В.,
розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 12 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Биканова Романа Івановича, третя особа - ОСОБА_7, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у порядку спадкування,
У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат») звернулося до суду з позовом, в якому зазначало, що державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Бикановим Р.І. незаконно видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 листопада 2013 року серії ВТО № 479265 та зазначено, що складається воно з права на відшкодування збитків, моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя, а саме з ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», у розмірі 17 тис. грн, оскільки за життя ОСОБА_8 судом першої інстанції прийнято незаконне рішення, яке змінене судом апеляційної інстанції вже після його смерті. Тобто позивач вважав, що 17 тис. грн не входить до складу спадкового майна i не повинно входити до складу спадщини.
На підставі наведеного ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» просило суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 листопада 2013 року серії ВТО № 479265, посвідчене державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори Бикановим Р.І.
У квітні 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду із зустрічним позовом, в якому просила суд відмовити в задоволенні первісного позову та стягнути з ПАТ ««Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на її користь моральну шкоду у розмірі 17 тис. грн у порядку спадкування.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу
від 20 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2014 року, в задоволенні позову ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2014 року у справі
№ 6-36138ск14 за позовом ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Биканова Р.І., третя особа - ОСОБА_7, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у порядку спадкування у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2014 року відмовлено.
09 грудня 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 12 вересня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами, в тому числі й судом касаційної інстанції, норм матеріального закону, зокрема
ст. 1227 ЦК України
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник надав:
- ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 червня 2010 року.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
З вищезазначеної ухвали, на яку посилається заявник як на приклад неоднакового застосування норм матеріального права, вбачається, що, скасовуючи судове рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що суд належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, не дотримався норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, правова позиція щодо застосування норм матеріального права касаційною інстанцією не висловлювалась.
Наведене свідчить про те, що спір у справі остаточно не вирішено, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, не зазначено про застосування норми матеріального права для вирішення спору по суті, а тому підстави для перегляду ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2014 року, встановлені п. 1 ст. 355 ЦПК, відсутні.
Із урахуванням вищевказаного колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Биканова Романа Івановича, третя особа - ОСОБА_7, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом; за зустрічним позовом ОСОБА_7 до Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у порядку спадкування, за заявою Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 вересня 2014 року до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: М.В. Дем'яносов В.М. Коротун C.П. Штелик Г.В. Юровська Судді:Г.В. Юровська