02 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О.П.,
суддів: Леванчука А.О., Дем'яносова М.В.,Штелик С.П., Юровської Г.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Державна іпотечна установа при Кабінеті Міністрів України, про залучення особи солідарним боржником за кредитним договором, стягнення сум, сплачених за зобов'язаннями за кредитним договором,
У лютому 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що з 07 серпня 1999 року по 20 листопада 2009 рік він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7
14 серпня 2007 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Постулат» (далі - ТОВ «Постулат») було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 48 і договір про бронювання квартири
АДРЕСА_1, будівництво якої здійснювало ТОВ «Постулат».
16 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Український промисловий банк») та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 501-99/К-07, відповідно до умов якого останній отримав кредит для придбання нерухомості в сумі 51 540 доларів США під 12 % річних.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором
16 серпня 2007 року між позивачем та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено іпотечний договір № 501-99/2-07, відповідно до умов якого предметом іпотеки була недобудована квартира АДРЕСА_1.
17 липня 2009 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Український промисловий банк» було укладено додаткову угоду до кредитного договору від 16 серпня 2007 року № 501-99/К-07, згідно з умовами якої сторони погодились, що кредит надано в сумі 83 100 грн під 16,5 % річних строком до 16 липня 2034 року для поліпшення житлових умов.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17 липня 2009 року між ТОВ «Український промисловий банк» і ОСОБА_7 укладено договір поруки № 501-99/2фпор.-09
29 грудня 2009 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розірвано. З часу розірвання шлюбу до теперішнього часу позивач особисто виконує обов'язки за кредитним договором, заборгованості за кредитним договором не існує, однак кредит повністю не погашено.
На підставі наведеного ОСОБА_6 просив суд визнати
ОСОБА_7 солідарним боржником за борговими зобов'язаннями за кредитним договором від 16 серпня 2007 року № 501-99/К-07, стягнути з відповідачки на його користь грошові кошти в сумі 145 866 грн 55 коп. та судові витрати.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня
2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 вересня 2014 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6
41 323 грн 05 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2014 року у справі
№ 6-37771ск14 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Державна іпотечна установа при Кабінеті Міністрів України, про залучення особи солідарним боржником за кредитним договором, стягнення сум, сплачених за зобов'язаннями за кредитним договором, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 липня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 10 вересня 2014 року відмовлено.
У листопаді 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2014 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 55 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник надав:
- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2013 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про поділ спільного майна подружжя, припинення права власності у спільному майні, стягнення вартості частки у спільному майні;
- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2012 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення суми;
- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про стягнення заборгованості;
- рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2011 року, ухвалене за результатами розгляду справи за позовом про визнання майна особистою власністю; за зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя;
- ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року, постановлену за результатами розгляду справи за позовом про поділ майна подружжя, визнання права власності; за зустрічним позовом про поділ майна подружжя, визнання права власності.
Відповідно до п. 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня
2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України згідно з
п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК.
Згідно з п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.
Із доданих до заяви судових рішень не вбачається передбаченої
ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 02 жовтня 2014 року, оскільки у зазначених судових рішеннях предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і фактичні обставини справи не є тотожними у порівнянні з ухвалою, про перегляд якої подано заяву.
Із урахуванням вищевказаного колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Державна іпотечна установа при Кабінеті Міністрів України, про залучення особи солідарним боржником за кредитним договором, стягнення сум, сплачених за зобов'язаннями за кредитним договором, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2014 року до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.П. Касьян
Судді: А.О. Леванчук М.В. Дем'яносов C.П. Штелик Г.В. Юровська Судді:Г.В. Юровська