27 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/5087/13-а
Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Категорія № 8.1.5
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
Судді доповідача - Потапчука В.О.
суддів - Жука С.І.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Алексєєвої Н.М
представника апеллянта ТОВ «Техноторг» - Простяков Є.О.
представника відповідача Миколаївської митниці Міндоходів - Гусак М.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2013 № 504070000/2013/000013/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2013 № 504070000/2013/00045,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг", звернувся до суду з позовом до відповідача, Миколаївської митниці Міндоходів, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2013 № 504070000/2013/000013/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2013 № 504070000/2013/00045.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вірно визначив митну вартість товарів за основним методом, передбаченим Митним кодексом України (далі - МК України), а саме за ціною контракту, тоді як визначення відповідачем вартості товарів за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів, є протиправним, так як подані ним для митного оформлення товару документи містили всі необхідні дані і не мали розбіжностей або неточностей.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 17.10.2013 № 504070000/2013/000013/1. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Миколаївської митниці Міндоходів від 17.10.2013 № 504070000/2013/00045.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Так,судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2013 між CHN International SA та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноторг" укладено контракт № UA-TT-WR-1-2013, відповідно до специфікацій якого товар становлять трактор сільськогосподарський, жатка зернова (арк. справи 19-27, 29).
Позивач подав декларацію відповідно до вимог Митного кодексу України (арк. справи 15-18).
Однак, М/п «Костянтинівка» Миколаївської митниці 17.10.2013 за № 504070000/2013/000013/1 прийняті рішення про коригування митної вартості товарів (арк. справи 11-12) та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2013 № 504070000/2013/00045 (арк. справи 13-14).
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач мав можливість визначити ціну товарів за основним методом і позивач надав йому всі необхідні для цього документи, відмова у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу, носять протиправний характер.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 265 МК, Порядку декларування та Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 (чинного на час виникнення спірних відносин), митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що згідно програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів України рівень митної вартості подібного(аналогічного) товару, митне оформлення якої здійснено Київською регіональною митницею за основним методом визначення митної вартості складає 15000 євро за 1 одиницю. Позивачем заявлена контрактна ціна 10000 долларів США.
Оскільки документи не містили всіх даних щодо складової митної вартості декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
У зв'язку з тим, що позивач не надав документів протягом встановленого строку на підтвердження вартості товару відповідачем оформлено картку відмови в оформленні митної декларації № 504070000/2013/00045 від 17.10.2013.
Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.
Колегія суддів зазначає, що наявність інших відомостей щодо вартості товару у програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів України є підставою для консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, а саме вимога надати додаткові документи для підтвердження такої вартості товару.
Згідно з пунктом 11 Порядку декларування для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Пунктом 13 Порядку декларування передбачено, що декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (пункт 14 Порядку декларування).
Також, відповідно до позиції Верховного Суду України, яка викладена у постановах по справам № 21-354а13,№21-270а13,№ 21-342а13, митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи, визначені у пункті 11 Порядку декларування для перевірки правильності цієї вартості товару. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі передбачені пунктом 11 зазначеного Порядку. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості.
Також колегія суддів вважає, що наданий позивачем банківський документ не дає можливості перевірити числові значення митної вартості товару.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у митного органу були обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Оскільки декларант не подав додаткові документи для підтвердження митної вартості, Митниця після проведення консультацій прийняла рішення про застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
Відповідно до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Міндоходів - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2013 № 504070000/2013/000013/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2013 № 504070000/2013/00045,- скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» до Миколаївської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2013 № 504070000/2013/000013/1, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.10.2013 № 504070000/2013/00045 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2015 року.
Суддя-доповідач: Потапчук В.О.
Судді: Жук С.І.
Семенюк Г.В.