Справа: № 750/1202/14 Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
02 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у включенні до обчислення його пенсії за вислугу років з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, введеної постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 та зобов'язати відповідача з 28 грудня 2013 року здійснити перерахунок розміру його пенсії за вислугу років, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, введеної постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року 161.
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2014 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу на посаді заступника начальника управління Територіального управління «Північ» (Військова частина НОМЕР_1 ).
Згідно наказу Міністра оборони України від 25.12.2013 року №410 позивач був звільнений з військової служби у запас відповідно до статті 26 ч.6 п. «б» (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року, з правом носіння військової форми одягу.
З 28.12.2013 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В своїх доводах позивач посилається на те, що відповідачем при нарахуванні пенсії не було враховано щомісячну додаткову грошову винагороду, введену постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року 161.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим законом (далі по тексту - «Закон»).
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень частини 3 статті 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Таким чином, збільшення розміру видів грошового забезпечення, що носять щомісячний характер, згідно із Законом є підставою для проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям за відповідною посадою.
Згідно з положеннями пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року N 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами і доповненнями), грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України № 595 від 15 листопада 2010 року затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (у редакції наказу Міністерства оборони України №825 від 05.12.2012 року) та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 р. за № 1194/18489 (далі по тексту - «Інструкція»).
Згідно із підпунктом 2.2 пункту 2 Інструкції, виплата винагороди військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 2.1 цього пункту) здійснюється в таких розмірах на місяць: з 01 квітня 2013 року - до 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 01 вересня 2013 року - до 40 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Інструкції, винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам чальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів цих командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №161 від 13 березня 2013 року, закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Пунктом 2 частини 1 зазначеної постанови КМУ встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2013 року №7/708, позивач отримував вищевказану надбавку з квітня по жовтень 2013 року.
Отже, на час звільнення позивача з військової служби розмір його грошового забезпечення включав щомісячну додаткову грошову винагороду, яка є щомісячним видом грошового забезпечення, що виплачується усім військовослужбовцям відповідної категорії (до якої, як встановлено судами, відносився і позивач) у розмірі, встановленому Міністром оборони.
Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, зміна або введення нових видів яких є безумовною підставою для перерахунку пенсії.
Таким чином, виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог даного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2014 року та ухвалення нового рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 182-2, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2014 року - задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 18 лютого 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не здійснення з 28 грудня 2013 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із введенням додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року 161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 28 грудня 2013 року перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії ОСОБА_1 , обчисливши її розмір з урахуванням додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року 161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889».
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.