28 січня 2015 р.Справа № 2-а-15456/2011
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Курило Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2011р. по справі № 2-а-15456/2011
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
08.08.2011 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до суду з позовом, в якому просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 2008 року до 2011 року, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити йому перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на його користь не доплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2008 року до 2011 року.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2011 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в частині зобов'язання здійснити перерахунок, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги "Дітям війни" за період з 01.01.2008 року по 07.01.2011 року - залишено без розгляду.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2011 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 08.01.2011 року по 22.07.2011 року, за відрахуванням фактично нарахованого і сплаченого підвищення до пенсії, за цей період.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус "дитина війни", що підтверджується посвідченням, копія якого долучена до матеріалів справи. (а.с. 4).
Не погодившись з розміром отриманого підвищення до пенсії, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 08.01.2011 року по 22.07.2011 року.
Даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни (в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення ст. 67 розділу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пунктів 7,19, 20-22, 24-34, пунктів 1-6, 8-12, 35, 36-100 розділу 2 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Враховуючи, що з 01.01.2011 року змін до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносилось, тому Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова повинно було нарахувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Зазначеним Законом Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягали положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 року визнано таким, що відповідає Конституції України пункт 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 08.01.2011 року по 22.07.2011 року, у порядку та розмірах, визначних ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що постанова Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 19.08.2011р. по справі № 2-а-15456/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Курило Л.В.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.