Справа №639/11560/14-к
Провадження №1-в/639/48/15
29 січня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , засудженого - ОСОБА_4 , представника Харківського слідчого ізолятору - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції між Жовтневим районним судом м. Харкова та Харківським слідчим ізолятором провадження за клопотанням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Шарівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого востаннє вироком Московського районного суду м. Харкова від 13.10.2014 за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі,
про застосування Закону України “Про амністію у 2014 році”, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_4 про застосування Закону України “Про амністію у 2014 році”.
Прокурор в судовому засіданні проти вимог клопотання ОСОБА_4 заперечував, вважав, що вказане клопотання підлягає поверненню заявнику, адже ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 04.12.2014 року в задоволенні клопотання ОСОБА_4 було відмовлено, а тому повторний розгляд клопотання є неможливим. При цьому прокурор також посилався на статтю 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», що передбачає заборону застосування амністії до осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування.
Вислухавши думку прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_4 , який просив клопотання задовольнити, та звільнити його від подальшого відбування покарання або скоротити невідбуту частину покарання, представника Харківського слідчого ізолятору, який у вирішенні клопотання покладався на розсуд суду, дослідивши матеріали судового провадження та надані матеріали особової справи засудженого, суд приходить до такого.
19 квітня 2014 року набув чинності Закон України «Про амністію у 2014 році».
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим - 01.10.2012 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, засудженийвостаннє вирокомМосковського районного суду м. Харкова від 13.10.2014 року за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.71 КК до 2 років 3 місяців позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 13.11.2014 року. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахується з 13.10.2014 року.
Як встановлено судом, засуджений ОСОБА_4 згідно Закону України «Про амністію у 2014 році», не підпадає під дію ст.ст.1-5 вказаного Закону, адже на момент набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» він не відбув необхідну частину строку покарання для звільнення від подальшого його відбування відповідно до ст. 2-4 зазначеного Закону.
ОСОБА_4 посилався на те, що має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте, згідно відповіді управління соціального захисту населення Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області від 12.01.2015 року №07-15/58 на теперішній час та на момент набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_4 відповідного статусу не мав.
Інших підстав звільнення скочило від подальшого відбування покарання на підставі ст. 1 Закону України “Про амністію у 2014 році” судом також не встановлено.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію в 2014 році» вказана норма розповсюджується на засуджених за вчинення злочинів будь-якої тяжкості, в тому числі й тяжких та особливо тяжких (за винятком обмежень, визначених у ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» та у ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні»), незалежно від строку відбутого ними покарання, за умови, що ці особи не підлягають звільненню від відбування покарання за ст.ст. 1-5 Закону України «Про амністію у 2014 році», та передбачає скорочення на половину невідбутої частини покарання.
Аналогічні роз'яснення надані у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-757/0/4-14 від 26.05.2014 року.
Підстав, які б унеможливлювали застосування положень Закону України «Про амністію у 2014 році» у відношенні ОСОБА_4 , визначених статтею 4 Закону України Про застосування амністії в Україні» та статтею 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом під час розгляду зазначеної справи не встановлено.
При цьому, суд також враховує, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_4 вироком Московського районного суду м. Харкова від 13.10.2014 року, скоєний останнім 17.02.2014 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році», що відповідно до статті 5 Закону України «Про застосування амністії в Україні» є необхідною передумовою застосування акту амністії, а те, що він почав відбувати покарання після набрання чинності вказаним Законом не може бути підставою для обмеження його права на застосування вказаного Закону.
Посилання прокурора про необхідність повернення клопотання заявнику відхиляються судом, оскільки, як вбачається зі змісту ухвали Московського районного суду м. Харкова від 04.12.2014 року, питання чи є засуджений суб'єктом амністії вказаним судом не вирішувалось, йому було відмовлено у задоволенні клопотання з формальних підстав - у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 послався при зверненні з відповідним клопотанням на статтю 8 Закону України «Про амністію у 2014 році», яка передбачає підстави відмови в застосуванні амністії.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до засудженого ОСОБА_4 , може бути застосований акт амністії, а саме - стаття 6 зазначеного Закону, у зв'язку з чим клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд, -
Клопотання ОСОБА_4 - задовольнити частково.
На підставі статті 6 Закону України «Про амністію у 2014 році», засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скоротити наполовину невідбуту частину строку покарання у виді позбавлення волі, що призначене за вироком Московського районного суду м. Харкова від 13.10.2014 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_4 - з моменту вручення копії ухвали.
Суддя (підпис) ОСОБА_1 .
Згідно з оригіналом: