28 січня 2015 р.Справа № 636/4747/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 08.12.2014р. по справі № 636/4747/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області
про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
27.11.14р., позивач звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою суду першої інстанції від 08.12.2014 року позов задоволено.
Визнано протиправним рішення пенсійного органу.
Зобов'язано пенсійний орган провести позивачу перерахунок пенсії за віком, як державному службовцю з 01.06.2014р. включивши до складу заробітної плати суми виплачені з 01.08.2007р. по 31.07.09р. матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 2253грн.92коп., матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань в сумі1016,52грн., індексації заробітної плати в сумі 1412,19грн., премії за підсумками роботи за рік - 245,00 грн., на загальну суму 4927,63грн., із збереженням 85%нарахування пенсії на момент виходу позивача на пенсію у 2009р., та провести відповідні виплати з урахуванням виплаченої пенсії за даний період.
Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.
Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 серпня 2009 року позивачу була призначена пенсія державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
12 листопада 2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії та надала відповідні довідки.
Рішенням пенсійного органу від 20 листопада 2014 року № 12686-02/23 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч. 2 статті 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
04 лютого 2003 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16 січня 2003 року №432-ІУ, яким внесено зміни до зазначеного закону та доповнено його статтею 37-1, якою визначено порядок і умови перерахунку пенсії державним службовцям. Зокрема, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" - на Кабінет Міністрів України було покладено обов'язок у тримісячний термін привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Згідно з пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління), після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІУ " Про внесення змін до Закону України " Про державну службу " заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України " Про державну службу ", визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95 ВР " Про оплату праці " (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ " Про пенсійне забезпечення " (далі - Закон №1788-ХІІ) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, включається до складу заробітної плати державного службовця, враховується при обчисленні розміру його пенсії, оскільки перевага має надаватись не положенням Законів №3723-ХІІ та №108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними, а спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону №1058-ІУ та стаття 66 Закону №1788-ХІІ, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, зазначеними в постанові від 28.05.13р. по справі № 21-91а13.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 08.12.2014р. по справі № 636/4747/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.