Справа № 819/3305/13-a
27 січня 2015 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ходачкевич Н.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Тернополі адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Тернопільській області до Комунального підприємства Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" про про зобов"язати виконати вимоги, -
Державна фінансова інспекція в Тернопільській області (далі по тексту ДФІ в Тернопільській області, позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до комунального підприємства Фірма "Тернопільбудінвестзамовник" про зобов'язання відповідача виконати виконати в повному обсязі вимоги Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції від 08.07.2013 № 19-17-13-14/1225, а саме:
п. 4 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 18687,49 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
- провести перерахунок суми податку з доходів фізичних осіб до міського бюджету та повернути зайво сплачені кошти в сумі 6695,27 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 5 - відшкодувати зайво виплачені кошти в сумі 8542,25 грн., у тому числі шляхом пред'явлення цивільних позовів до винних осіб, які перерахувати до міського бюджету. В разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 8542,25 грн, у порядку встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;
- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 4207,53 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів)
- провести перерахунок суми податку з доходів фізичних осіб до міського бюджету та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1507,45 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 6 - відшкодувати безпідставно нараховані та виплачені кошти в сумі 6053,59 грн., у тому числі шляхом пред'явлення цивільних.позовів до винних осіб, які перерахувати до міського бюджету;
провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 2099,35 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 7 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Пенсійного фонду України та повернути зайво сплачені кошти в сумі 17146,92 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року зупинено провадження у адміністративній справі за позовною заявою комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради до Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування вимоги про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією від 08 липня 2013 року № 19-17-13-14/1225.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 у справі №876/4907/14 було залишено без задоволення апеляційну скаргу Комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник", а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 у справі №819/43/14-а - залишити без змін. Дана ухвала набрала законної сили.
Представник позивача, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. З підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, подала клопотання про розгляд справи без його участі.
Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2.3.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області на її квартал 2013 року, на підставі направлень на проведення ревізії №187 від 03.06.2013. №152 від 13.05.2013, №207 від 12.06.2013, №156 від 15.05.2013, виданих Тернопільською об'єднаною держфінІнспекцією, направлення №545 від 20.05.2013, виданого Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області, відповідно провідним державним фінансовим Інспектором сектору інспектування в Тернопільському районі Романовим P.P., головними державними фінансовими інспекторами Турчином П.М. та Мостовим В.П., провідним державним фінансовим інспектором Винником В.М. та головним державним фінансовим інспектором з питань будівництва відділу інспектування у сфері будівництва Басарабою Я.І. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства фірма "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради (далі - КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник", Підприємство) за період з 01.01.2010 по 30.04.2013, за результатами якої складено акт від 25.06.2013 р. № 17-22/180, який підписано без заперечень.
Ревізією встановлено, що протягом періоду з листопада 2010 року по грудень 2012 року директорам, які очолювали у різний час підприємство ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 нараховувалися та виплачувалися надбавки у розмірі від 50 до 100 відсотків до посадового окладу та премії відповідно до підписаних ними щомісячних відомостей про встановлення надбавок до посадового окладу та наказу № 80-К від 16 грудня 2010 року, що є порушення положень статті 8 Закону України "Про оплату праці", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року № 859 "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності та об'єднань державних підприємств", пункту 7.7 статуту підприємства, затвердженого рішенням Тернопільської міської ради від 04 червня 2009 року № 5/27/14. У зв'язку із цим проведено утримань до державних цільових фондів на загальну суму 18687,49 грн та зайво сплачено податку з доходів фізичних осіб в сумі 6695,27 грн.
Внаслідок допущеного порушення КП фірмі „Тернопільбудінвестзамовник" завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 25382,76 грн.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств" від 19 травня 1999 року № 859 надано право, зокрема, керівникам місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на комунальній власності, встановлювати надбавку за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу. Таким чином, керівник комунального підприємства може отримувати відповідну надбавку до посадового окладу лише за відповідним рішенням керівника місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, з яким укладався контракт, та у розмірі не більше 50 відсотків посадового окладу.
Також в порушення відповідачем статті 14 Закону України "Про оплату праці", статей 5, 9 Закону України "Про колективні договори і угоди", пункту 1.4 розділу 1 та пункту 1.1 розділу 7 колективного договору підприємства, зареєстрованого 17 травня 2012 року, та виплати без правової підстави колишньому головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_6 відповідно до наказу № 26а-К від 29 травня 2012 року допомоги при його звільненні у розмірі 10425,00 грн., з яких утримано до Пенсійного фонду - 375,30 грн. та сплачено податку з доходів фізичних осіб - 1507,45 грн., виплачено особі - 8542,25 грн.
Відповідно до статі 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною першої статті 14 Закону України "Про оплату праці" визначено, що договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" від 01 липня 1993 року № 3356-XII положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.
З акту ревізії вбачається, що відповідачем при розрахунку середнього заробітку для оплати відпускних працівникам включались суми матеріальної допомоги, що є порушенням підпункту "б" пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, та призвело до зайвого нарахування та виплати працівникам вказаних виплат за період з січня 2010 року по грудень 2012 року на загальну суму 6053,59 грн., і як наслідок, зайво сплачено внесків до державних цільових фондів (єдиного соціального внеску) на загальну суму 2099,35 грн., що нараховані на ці виплати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується, зокрема, у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки тощо.
Відповідно до підпункту "б" пункту 4 даного Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
В порушення відповідачем частини першої статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини сьомої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", пунктів 4, 14 розділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, зайво нараховано та сплачено внесків до Пенсійного фонду в сумі 17146,92 грн., нарахованих на вихідну допомогу у разі припинення трудового договору та матеріальну допомогу разового харектеру, що надавалась працівникам за сімейними обставинами та на поховання. Внаслідок допущеного порушення КП фірмі „Тернопільбудінвестзамовник" завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 17146,92 гривні.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції Закону чинного на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону (до яких належить позивач), - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 7 цього ж Закону).
Таким чином, базою для нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, були (є) суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, передбачені Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.
Відповідно до пунктів 3.8, 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору; матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.
Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, був передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року № 697 (чинною на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 1 якої до переліку видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, відносилася, серед іншого, вихідна допомога у разі припинення трудового договору.
Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" згідно з пунктами 4, 14 якого єдиний внесок не нараховується на вихідну допомога у разі припинення трудового договору; матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.
На підставі п.7 ст. 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993, Відповідачу направлено обов'язкові вимоги ,Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції від 08.07.2013 № 19-17-13-14/1225, якими зобов'язано відповідача ,а саме:
п. 4 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 18687,49 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
- провести перерахунок суми податку з доходів фізичних осіб до міського бюджету та повернути зайво сплачені кошти в сумі 6695,27 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 5 - відшкодувати зайво виплачені кошти в сумі 8542,25 грн., у тому числі шляхом пред'явлення цивільних позовів до винних осіб, які перерахувати до міського бюджету. В разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 8542,25 грн, у порядку встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;
- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 4207,53 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів)
- провести перерахунок суми податку з доходів фізичних осіб до міського бюджету та повернути зайво сплачені кошти в сумі 1507,45 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 6 - відшкодувати безпідставно нараховані та виплачені кошти в сумі 6053,59 грн., у тому числі шляхом пред'явлення цивільних.позовів до винних осіб, які перерахувати до міського бюджету;
провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 2099,35 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 7 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Пенсійного фонду України та повернути зайво сплачені кошти в сумі 17146,92 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
У відповідності до ст. 2 Закону України "Про основні завдання здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Порядок проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 із відповідними змінами та доповненнями (далі Порядок).
Згідно з п.1 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
Відповідно до п.2 вказаного Порядку Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до п. 35 Порядоку результати ревізії оформляються актом.
Пунктами 7, 8 та 10 статті 10 цього Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органам державного фінансового контролю надається право: вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Ці положення кореспондуються з приписами пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N 550.
Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" лише законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами, що ревізуються.
Враховуючи положення частини першої статті 72 КАС України та обставини, встановлені постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2014 року у справі №876/4907/14 за позовом комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради до Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування вимоги про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією від 08 липня 2013 року № 19-17-13-14/1225., яка набрала законної сили, суд приходить до висновку про правомірність винесення вимог Тернопільською ОДФІ від 08 липня 2013 року № 19-17-13-14/1225
Оскільки вимоги ОДФІ в Тернопільській області про усунення виявлених ревізією порушень станом на момент розгляду справи є чинними та в установлений строк не виконані відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі, позовні вимоги ДФІ в Тернопільській області про зобов'язання відповідача виконати зазначені пункти вимог є правомірними та обґрунтованими.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Проаналізувавши наявні матеріали та обставини справи, подані сторонами докази, а також норми що діяли на час правовідносин, що були предметом розгляду у даній справі суд прийшов до внутрішнього переконання що при проведенні ревізії та пред'явленні законних вимог відповідачу посадові особи ДФІ в Тернопільській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Конституцією та законами України, відповідачем в добровільному порядку обов'язкові для виконання вимоги ДФІ в Тернопільській області в повному обсязі не виконано, в зв'язку з чим позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 2 - 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Зобов'язати комунальне підприємство фірму "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради ( вул. Ю. Опільського,6, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 14055223) виконати в повному обсязі вимоги Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції від 08.07.2013 № 19-17-13-14/1225, а саме:
п. 4 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 18687,49 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
- провести перерахунок суми податку з доходів фізичних осіб до міського бюджету та повернути зайво сплачені кошти в сумі 6695,27 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 5 - відшкодувати зайво виплачені кошти в сумі 8542,25 грн., у тому числі шляхом пред'явлення цивільних позовів до винних осіб, які перерахувати до міського бюджету. В разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 8542,25 грн, у порядку встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України;
- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 4207,53 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів)
п. 6 - відшкодувати безпідставно нараховані та виплачені кошти в сумі 6053,59 грн., у тому числі шляхом пред'явлення цивільних.позовів до винних осіб, які перерахувати до міського бюджету;
- провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в сумі 2099,35 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів);
п. 7 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Пенсійного фонду України та повернути зайво сплачені кошти в сумі 17146,92 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.
копія вірна
Суддя Ходачкевич Н.І.