Копія
29 січня 2015 р. Справа №818/3521/14
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Осіпової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,
представника позивача - Іваній Є.М.,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/3521/14
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми
до ОСОБА_3
про стягнення заборгованості,-
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми (далі по тексту - позивач, ВВДФССНВВПЗ України у м. Сумах) звернулося до суду із позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач) суму капіталізованих платежів у розмірі 446910грн.01коп.
Свої вимоги мотивує тим, що 24.07.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 за власним рішенням. Під час роботи у відповідача з водієм ОСОБА_4 стався нещасний випадок, в результаті якого останній отримав виробничу травму. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. З урахуванням даних Держстату України про середню очікувану тривалість життя осіб, позивачем була розрахована сума капіталізованих платежів, які він і просить стягнути в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив (а.с.37), що 10.12.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з чим з неї не може бути стягнута сума капіталізованих платежів. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.8-9), 09.12.2006 року з водієм автотранспортного засобу «ГАЗ-31105», держ.НОМЕР_2, 2005 року випуску, ОСОБА_4 стався нещасний випадок.
Відповідно до постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01.03.2013 року № 1820/3098/3098/49 від 29.03.2013 року (а.с.11) потерпілому ОСОБА_4 призначено щомісячну грошову виплату в сумі 433грн.37коп.
24.07.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 за власним рішенням (а.с.23, зворотній бік).
Згідно з розрахунком потреби в капіталізації по ФОП ОСОБА_3 станом на 24.07.2014 року, зробленому з урахуванням даних Держстату України, загальна сума капіталізованих платежів складає 446910грн.01коп. (а.с.4-6).
Статтею 51 ЦК України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом
Статтею 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.
Згідно зі ст. ст. 15, 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) Фонд соціального страхування від нещасних випадків - це некомерційна самоврядна організація, яка проводить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників - роботодавців (юридичних та фізичних осіб).
Відповідно до ст. 45 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно зі ст.46 Закону № 1105-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, в тому числі за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Так, капіталізація платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, проводиться відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, і здійснюється по кожній особі з виплатою заборгованості за минулі роки і необхідності виплат майбутніх платежів.
З урахуванням норм ст. 46 Закону № 1105-XIV до спірних правовідносин слід застосовувати положення Постанови КМУ № 765 від 06.05.2000р.
Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Відповідно до п.1 ч. 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2000 року № 765 , під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації (пункт 3 Порядку).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимоги ст. 46 Закону № 1105-XIV та положення Порядку щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Статтею 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі: прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності; смерті фізичної особи-підприємця; постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є відсутньою; постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності; постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Отже, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, і саме із внесенням до Єдиного державного реєстру відповідного запису у ОСОБА_3 виникли зобов'язання перед ВВДФССНВВПЗ України у м. Сумах щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_4
При цьому посилання представника відповідача на те, що 10.12.2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з чим з неї не може бути стягнута сума капіталізованих платежів, суд вважає безпідставними, оскільки чинним законодавством, яке регулює порядок капіталізації платежів для задоволення вимог по зобов'язаннях, що виникли у результаті заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, не передбачена можливість звільнення від сплати таких платежів осіб, які після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення їх підприємницької діяльності в подальшому знову зареєструвалися як фізичні особи-підприємці.
Крім того, варто зазначити, що записів про відміну державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на підставі рішення суду, в порядку, закріпленому ст.52 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", до Єдиного державного реєстру у даному випадку державним реєстратором не вносилося, про що свідчать копії витягів (а.с.23,39).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що станом на день розгляду справи судом сума капіталізованих платежів у добровільному порядку не сплачена, її належить стягнути з відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми про стягнення капіталізованих платежів в сумі 446910грн.01коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (40024, м. Суми, вул. Даргомижського, 6, код ЄДРПОУ 24014389) 446 910 грн. 01 коп. (чотириста сорок шість тисяч дев'ятсот десять грн. одна коп.) капіталізованих платежів.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 03.02.2015 року.
Суддя (підпис) О.О. Осіпова
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Осіпова