копія
30 січня 2015 р. Справа № 804/122/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення 476920,74грн.,-
12.01.2015р. Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути кошти з платника податків - відповідача, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету податкову заборгованість по податку на додану вартість в сумі 128414,71грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має заборгованість з податку на додану вартість на загальну суму 128414,71грн., яка виникла у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання по податковій декларації з ПДВ № 9060245096 від 20.10.2014р. на суму 4253,90 грн. та по декларації з ПДВ №9067490035 від 19.11.2014р. на суму 120068,00грн, та нарахуванням пені у розмірі 4092,81грн. Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 07.10.2014р. №461-15 на суму 179341,08грн., яка отримана представником відповідача 07.10.2014р. однак залишилася невиконаною відповідачем. У зв'язку з неможливістю стягнення податкового боргу з відповідача, позивач просить стягнути податковий борг в судовому порядку на підставі п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак 27.01.2015р. та 29.01.2015р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив здійснювати розгляд справи в письмовому провадженні, при цьому позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 34, 42).
Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні 28.01.2015р. підтвердив наявність податкового боргу за податковою декларацією №9060245096 від 20.01.2015р. на суму 4253,90грн. та за податковою декларацією № 9067490035 від 19.11.2014р в сумі 120068,00грн.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 30.01.2015р. за клопотанням представника відповідача для надання можливості ознайомлення з матеріалами справи.
30.01.2015р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, з матеріалами справи не ознайомився, однак засобами електронного зв'язку направив суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача (а.с. 43-44).
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження і клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника відповдіача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні 28.01.2015р., дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» зареєстроване як юридична особа 06.08.2004р. за адресою: 50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, пр. Карла Маркса, буд.40 та з 10.08.2004р. перебуває на обліку у Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.12.2014р., довідкою про взяття на облік платника податків від 01.12.2014р. №14048201400609 (а.с. 9, 11-13).
Судом встановлено, що відповідачем до органу державної податкової служби були подані податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:
- від 20.10.2014р. № 9060245096 за вересень 2014р. на суму ПДВ 163194грн. (а.с.22-23);
- від 19.11.2014р. № 9067490035 за жовтень 2014р. на суму ПДВ 120068,00грн. (а.с. 18-19).
За п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
П.203.2 ст.204 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Таким чином, з урахуванням зазначених норм відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією від 20.10.2014р. за вересень 2014р. - у строк до 30.10.2014р., отже, податковий борг виник - 31.10.2014р. та за податковою декларацією від 19.11.2014р. за жовтень 2014р. - у строк до 30.11.2014р., отже, податковий борг виник 01.12.2014р.
Відповідно до розрахунку податкового боргу станом на 20.01.2015р., наданого позивачем, заборгованість відповідача по сплаті суми боргу за податковою декларацією з ПДВ від 20.10.2014р. № 9060245096 становить - 4253,90грн.; борг по податковій декларації з ПДВ № 9067490035 від 19.11.2014р. становить - 120068,00грн. (а.с. 32).
Також податковою інспекцією згідно до вимог ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу була нарахована пеня у загальній сумі 4092,81грн., а саме:
- 19.10.2014р. - нараховано пені у сумі 814,58грн. за розстрочення податкового боргу (наказ ДПА України від 07.12.2010р. №927 згідно ухвали ДОАС №2а/0470/16 від 04.05.2012р.);
- 07.11.2014р. нараховано пені у сумі 943,69грн. за період з 01.10.2014р. по 06.11.2014р. по податковій декларації №9053815880 від 19.09.2014р.;
- 10.11.2014р. - нараховано відсотки у сумі 208,18грн. за користування податковим кредитом за розстрочення податкового боргу (наказ ДПА України від 07.12.2010р. №927 згідно ухвали ДОАС №2а/0470/16 від 04.05.2012р.);
- 19.11.2014р. - нараховано пені у сумі 814,58грн. за розстрочення податкового боргу (наказ ДПА України від 07.12.2010р. №927 згідно ухвали ДОАС №2а/0470//16 від 04.05.2012р);
- 27.11.2014р. - нараховано пені у сумі 943,69грн. за період з 01.10.2014р. по 06.11.2014р. по податковій декларації №9053815880 від 19.09.2014р. (а.с. 33).
Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, податковим органом у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога № 07.10.2014р. №461-25 на суму 179341,08грн., яка була отримана відповідачем, що підтверджується копією корінця відповідної податкової вимоги (ас. 24).
Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.
П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представник відповідача не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу по податку на додану вартість у загальній сумі 128414,71грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 128414,71грн. є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу
адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття" про стягнення 128414,71грн. - задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" (50000, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Центрально-Міський район, пр. Карла Маркса, буд.40, код ЄДРПОУ 32975178) на користь бюджету (р/р31118029700026, код бюджетної класифікації 14010100, одержувач ВДК у Центрально-Міському районі в м.Кривому Розі, код ОКПО 38032222, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 128414грн. 71 коп. (сто двадцять вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 17 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 30.01.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.О. Конєва С.О.Конєва Ю.В.Горобець