10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Руденко З.Б.
Суддя-доповідач:Шевчук С.М.
іменем України
"03" лютого 2015 р. Справа № 291/1631/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Майора Г.І.
Одемчука Є.В.,
при секретарі Витрикузі В.П. ,
за участю сторін: позивача -ОСОБА_3
представника третьої сторони -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "05" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Малочернявської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на строні відповідача- ОСОБА_6 про визнання неправомірним та скасування рішення ,
ОСОБА_3 звернувся з позовом до Малочернявської сільської ради Ружинського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення Малочернявської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 12.11.2013р. про затвердження для ОСОБА_6 проекту землеустрою земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2.
Постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 05.12.2014року відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову.
На підтвердження доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що рішення відповідача порушує його права, як власника майнового паю КСП "Радянське село", так як на спірній земельній ділянці перебувають господарські споруди: зерносклад та зерноплощадка, які входять до пайового фонду КСП. І в майбутньому вказане рішення буде перешкоджати виділенню цього майна в натурі позивачу або ж іншим співвласникам майнових паїв, оскільки земля, на якій ці споруди розташовані, буде вже належати іншій особі. Окрім того, зазначає, що рішенням Житомирського апеляційного адміністративного суду №806/1147/14 від 29.09.2014року скасовано реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (комплексна зернова сушка), розміщеного на спірній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 за ОСОБА_6
Перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення першої інстанцій скасувати з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у відповідності до сертифікату про право власності на майновий пай (а.с.6) позивач є власником майнового паю в майні бувшого КСП "Радянське село".
Рішенням ХХІУ сесії УІ скликання Малочернявської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 03.09.2013р. надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0.20 га для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства , яка розташована в АДРЕСА_2 (а.с.107).
За заявою ОСОБА_6 Ружинським представництвом ТОВ "Земюрконсалдинг" було виготовлено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність (а.с.99-125).
Вказаний проект було погоджено з відділом Держземагенства у Ружинському районі Житомирської області та відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Ружинської райдержадміністрації (а.с.96-97, 98).
Рішенням ХХУ сесії УІ скликання Малочернявської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 12.11.2013р. було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.20 га для ведення особистого селянського господарства у власність за адресою: АДРЕСА_2 та передано вказану земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6 (а.с.21).
13.02.2014року позивачем отримано свідоцтво про право власності на обумовлену земельну ділянку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Судової па апеляційного суду, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права з огляду на нижченаведене.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення Товариства до суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Статтею 80 ЗК установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За змістом статей 2 та 5 ЗК Рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Аналогічна позиція викладена Верховним судом України постановах від 11.11.2014 року у справі №21-493а14, від 09.12.2014 року у справі №21-308а14 та в ухвалі ВАС України від 21.01.2015року по справі К/800/23985/14.
З матеріалів даної справи вбачається, що рішення Малочернявської сільської ради Ружинського району Житомирської області від 12.11.2013р. про затвердження проекту із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_6 є реалізованим у зв'язку з отриманням гр. ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на землю, а відтак вичерпало свою дію.
За таких обставин, правомірність набуття права власності спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Не обговорюючи питання правильності застосування судами норм ЗК, колегія суддів вважає, що в цьому випадку неоднаково застосовано статтю 6 Конвенції стосовно «суду, встановленого законом». Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про закриття провадження.
Керуючись ст.ст. 157, 195, 196, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Ружинського районного суду Житомирської області від "05" грудня 2014 р. скасувати. Прийняти нове рішення про закриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Г.І. Майор
Є.В.Одемчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_3
3- відповідачу/відповідачам: Малочернявська сільська рада вул. Хрустицького,42,с.Малочернявка,Ружинський р-н.,Житомирська область,13600
4-третій особі: ОСОБА_6 - АДРЕСА_4
ОСОБА_4 - АДРЕСА_1,