03.02.2015 року Справа № 904/6619/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідача ),
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,
секретар судового засідання Назаренко С.Г.
представники сторін:
від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу скарги
Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 р. у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Магазин "Будинок меблів",
м. Київ
до Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК",
м. Дніпропетровськ
про зобов'язання вчинити дії
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 р. позов Публічного акціонерного товариства "Магазин "Будинок меблів" задоволено у повному обсязі - зобов'язано Публічне акціонерного товариства "АКТА БАНК" виконати прийняті від Публічного акціонерного товариства "Магазин "Будинок меблів" платіжні доручення від 06.08.2014 р. за № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, шляхом перерахування коштів за визначеними у платіжних дорученнях банківськими реквізитами.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване невиконання Відповідачем умов Договору № В10-2131/Т на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку, укладеного між сторонами 06.08.2014 р.
Місцевим господарським судом відхилені заперечення Відповідача проти задоволення позовних вимог у зв'язку з запровадженням з 17.09.2014 р. в ПАТ "АКТАБАНК" тимчасової адміністрації суд, оскільки ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить встановлення будь-яких обмежень щодо права на судовий захист і задоволення позовних вимог про зобов'язання банку виконати належним чином умови Договорів та норми чинного законодавства України.
Не погодившись з вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "АКТАБАНК" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що постановою правління Національного банку України від 16.09.2014 р. № 576 Публічне акціонерне товариство
"АктаБанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 р. № 90, яким з 17.09.2014 р. по 17.12.2014 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "АктаБанк".
Апелянт зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. В розумінні ст. ст. 50, 510, 626 ЦК України, Позивач є саме кредитором по відношенню до Відповідача. У разі якщо до банку буде застосовано процедуру ліквідації, то Позивачу, як кредитору, протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду буде необхідно заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у відповідній черговості.
З відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Магазин "Будинок меблів" з доводами Відповідач, викладеними в апеляційній скарзі незгодний, та вважає їх такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, та просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 р. по справі № 904/6619/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» без задоволення. Позивач вказує на те, що зволікаючи з виконанням його платіжних доручень, Відповідачем були порушені приписи законодавства України, а саме н.8.1. Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Також, у відзиві на апеляційну скаргу, Позивач просить суд розглянути апеляційну скаргу у відсутності його представника.
Розпорядженням секретаря судової палати від 04.12.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 50 від 20.10.2014 року, у відрядженні, справу №904/6619/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: Кощеєва І. М. ( головуючий колегії) , суддів Бахмат Р.М.і Кузнецова В.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2014 р. апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: Кощеєва І. М. (головуючий ), суддів Бахмат Р.М.і Кузнецова В.О. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2014 р.
Розпорядженням секретаря судової палати від 17.12.2014 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Євстигнеєва О.С.- члена постійної діючої колегії суддів, визначеної наказом № 50 від 20.10.2014 р., справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ), суддів Бахмат Р. М. і Євстигнеєва О.С.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. колегією суддів у складі: Кощеєва І. М. (головуючий ), суддів Бахмат Р.М. і Євстигнеєва О.С. розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.01.2015 р.
Розпорядженням секретаря судової палати від 19.01.2015 р., у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р. М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної наказом голови суду № 50 від 20.10.2014 року, у відпустці, справу №904/6619/14 передано для розгляду колегії суддів у складі: Кощеєва І. М. ( головуючий колегії) , суддів Євстигнеєва О.С. і Кузнецова В.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. колегією суддів у складі: Кощеєва І. М. (головуючий ), суддів Євстигнеєва О.С. та Кузнецова В.О. розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.02.2015 р.
Розпорядженням секретаря судової палати від 02.02.2015 р., у зв'язку з виходом на роботу судді Бахмат Р. М.- члена постійної діючої колегії суддів, визначеної наказом № 50 від 20.10.2014 р., справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач ), суддів Бахмат Р. М. і Євстигнеєва О.С.
Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Причини неявки представника Відповідача суду не відомі, про час та місце розгляду справи Публічне акціонерне товариство
"АКТАБАНК" повідомлене належним чином.
Клопотання про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило.
Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін, які не скористалися своїм правом з'явитись в судове засідання.
У судовому засіданні 18.12.2014 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 06.08.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "АктаБанк" ( Банк ) та Публічним акціонерним товариством "Магазин "Будинок меблів" ( Клієнт ) укладений Договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В10-2131/Т, відповідно до п.1.1 якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № 26002001315013 у гривнях для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування Клієнта ( надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок позивача, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій ) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору, Правил відкриття та функціонування банківського рахунку, що відкривається для суб'єктів господарювання, відповідачем, та вимог чинного законодавства України.
Згідно з п. 3.1.1. Договору Банк має право використовувати кошти на рахунку Клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Відповідно до п. 3.3.1. Договору Банк зобов'язується вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів Національного банку України, законодавства України й умов даного Договору та Правил.
П. 5.1. Договору передбачено, що цей Договір укладений на невизначений строк, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами. Дія договору припиняється за згодою сторін або у випадках, визначених законодавством України та/або цим Договором та/або Правилами.
Станом на 06.08.2014 р. залишок на поточному рахунку Клієнта, що був відкритий у Банку становив 1 310 000,00 грн. ( виписка по особовим рахункам - а. с. 9 ).
06.08.2014 р. Клієнт надав на виконання Банку через відділення № 10 «Київське Регіональне Управління» платіжні доручення на сплату платежів до державного та місцевого бюджетів на загальну суму 1 247 284,76 грн., а саме: № 1 на суму 57 089,26 грн. - податок на додану вартість; № 2 на суму 58 000,00 грн. - податок на додану вартість; № 3 на суму 49 000,00 грн. - податок на додану вартість; № 4 на суму 51000,00 грн. - податок на додану вартість; № 5 на суму 56 000,00 грн. - податок на додану вартість; № 6 на суму 59000,00 грн. - податок на додану вартість; № 7 на суму 70 000,00 грн. - податок на додану вартість; № 8 на суму 35 000,00 грн. - податок на додану вартість; № 9 на суму 63000,00 грн. - податок на додану вартість; № 10 на суму 70 088,07 грн. - податок на додану вартість; № 11 на суму 215 395,91 грн. - часткова оплата за оренду землі за 2014 рік; № 12 на суму 215 395,91 грн. - часткова оплата за оренду землі за 2014 рік; № 13 на суму 215 395,91 грн. - часткова оплата за оренду землі за 2014 рік; № 14 на суму 32 919,70 грн. - податок з доходів фізичних осіб з з/п за липень 2014 р.
Однак, Банк зобов'язання щодо виконання доручення Клієнта на безготівкове перерахування належних коштів не виконав.
На час розгляду спору у суді, Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору не надав. Крім того, Відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку із прийняттям рішення про запровадження в ПАТ "АКТАБАНК" тимчасової адміністрації.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 вказаної статті містить у своєму змісті посилання на положення ст. 11 Цивільного кодексу України, що є переліком підстав з яких виникають зобов'язання.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення
цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку № В10-2131/Т від 06.08.2014 р. за своєю юридичною природою є договором банківського рахунку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).
За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (частина 1 статті 1089 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, невиконання Публічним акціонерним товариством "АктаБанк" платіжних доручень, наданих Публічним акціонерним товариством "Магазин "Будинок меблів", в межах залишку суми на поточному рахунку.
Статтею 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" регламентовано, що діяльність зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.
Постановою правління Національного банку України від 16.09.2014 року № 576 Публічне акціонерне товариство "АктаБанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
16.09.2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 90, яким з 17.09.2014 року по 17.12.2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "АктаБанк".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.
Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті (пункт 1 частини 6 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значенні "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".
Враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Разом із цим, вказаний Закон не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що вимога про зобов'язання перерахувати кошти з рахунку Позивача, відкритого у Відповідача, на рахунок державного казначейства, відкритий в іншому банку, не є майновою вимогою, а Позивач не є кредитором Відповідача, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що на Позивача поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 12.11.2014 року у справі № 910/9232/14 та від 29.10.2014 року у справі № 910/5560/14.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2014 р. у справі № 904/6619/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 04.02.2015 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя Р.М. Бахмат
Суддя О.С. Євстигнеєв