Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
======================================================================================================================================================================== Іменем України
« 30» січня 2015 року справа №927/1941/14
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк»
Вул. Комсомольська 28, м. Чернігів, 14000
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат»
Вул. Прилуцька, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600
Предмет спору: про стягнення 2024649,67 дол. США (32099597,63 грн.)
Суддя Н.О.Скорик
від позивача: Оніщенко В.В. довіреність № 01/20-09 від 29.01.2015 начальник юридичного управління
(від позивача: присутній в судовому засіданні 15.01.2015 Приходько В.О., уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб )
від відповідача: Чернявська І.Г. довіреність № 07/2014 від 27.01.2015 представник
(від відповідача: Мартиросян Т.Е. довіреність № __/2014 від 27.01.2015 представник, присутній в судовому засіданні 28.01.2015)
Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні 28.01.2015 р. перерви до 30.01.2015 р. до 11 год.00 хв. згідно ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» подано позов до публічного акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» про стягнення 2024649,67 дол. США заборгованості за кредитним договором № 1-354 від 28.02.2011, та 6073,94 дол. США заборгованості за відсотками.
Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач посилається на сплату відповідачем заборгованості за відсотками, які є предметом спору, в розмірі 6073,94 дол. США, меморіальним валютним ордером №84к (#90211524) від 22.01.2015 на суму 31297,71 дол. США, з призначенням платежу: «сплата відсотків за грудень 2014 р. згідно кредитного договору № 1-354 від 28.02.2011», та просить стягнути з відповідача 2024649,67 дол. США заборгованості за кредитним договором № 1-354 від 28.02.2011.
Суд прийняв подану заяву, справа розглядається з урахуванням зменшення позовних вимог.
В судовому засіданні, представником відповідача подано клопотання про залучення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. В поданому клопотанні відповідач просить залучити до розгляду справи Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на те, що прийняте рішення фактично вплине на права і обов'язки Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки відповідно до норм чинного законодавства України Фонд гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації має повне і виняткове право управляти банком.
Представник позивача, в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання про залучення третіх осіб на стороні позивача.
Відповідно до частин першої і другої статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Відповідно до п. 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Розглянувши подане клопотання, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки останнім не мотивовано, чим саме рішення з даної справи, враховуючи її обставини, може вплинути на права і обов'язки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.
В судовому засіданні представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі. Подане клопотання відповідач мотивує тим, що 30.01.2015 публічним акціонерним товариством «Ніжинський жиркомбінат» подано позовну заяву до публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» про визнання кредитного договору № 1-345 від 28.02.2011, який є підставою позовних вимог по даній справі, недійсним з підстав недотримання при його укладенні загальних умов, додержання яких є необхідних для дійсності правочину.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Так, ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України слідує вичерпний перелік підстав за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, в тому числі, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).
Складова частина диспозиції вказаної ст. 79 ГПК України визначає необхідність одночасно двох ознак, за наявності яких господарський суд зупиняє провадження у справі, а саме:
- неможливість розгляду даної справи;
- пов'язаність з нею іншої справи.
Проте, всупереч зазначеним нормам, відповідачем в поданому клопотанні про зупинення провадження у справі не зазначено обґрунтованих підстав неможливості розгляду судом справи № 927/1941/14, та не додано доказів прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі про визнання кредитного договору № 1-345 від 28.02.2011, недійсним, а відтак в задоволенні клопотання відповідача судом відмовляється.
Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Встановив:
Відповідно до ст.. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
28.02.2011 між публічним акціонерним товариством «Банк «Демарк» (далі - банк, позивач) та відкритим акціонерним товариством «Ніжинський жиркомбінат», (Згідно до статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 1 від 08.04.2011 р.), найменування Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» змінено на Публічне акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» (далі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 1-354 (далі - договір).
Відповідно до умов договору банк відкриває позичальнику кредитну лінію, кредити за якою можуть надаватися в національній та/або іноземній валюті (в доларах США) з максимальним лімітом заборгованості 5000000,00 грн., строком по 01.02.2013. Кредит надається позичальнику для забезпечення витрат поточної діяльності (п. 3.1., 3.2 договору).
Договором № 1 від 20.04.2011 про внесення змін до кредитного договору № 1-354 від 28.02.2011 сторони погодилися внести зміни до п. 3.1. договору та збільшити максимальний ліміт заборгованості до 10000000,00 грн.
Договором № 2 від 28.04.2011 про внесення змін до кредитного договору № 1-354 від 28.02.2011 сторони погодилися внести зміни до п. 3.1. договору та збільшити максимальний ліміт заборгованості до 17000000,00 грн.
Банк надає позичальнику кредит в сумі 2054649,67 грн., строком по 06 грудня 2014 року. (п. 3.1, з врахуванням договору № 12 від 17.09.2014 про внесення змін до кредитного договору № 1-354 від 28.02.2011).
Відповідно п. 3.3.1. договору, кредит надається у безготівковій формі. Платежі за кредитом здійснюються в національній та/або іноземній валюті відповідно до умов укладених договорів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № 26003300610066 в Відділенні Банку «Демарк» №3 м. Ніжин код 00373942 МФО 353575 з одночасним утворенням заборгованості за кредитом або його частиною на позичковому рахунку позичальника.
Відповідно до розрахунку та виписок по рахунку позивачем належно виконувались зобов'язання по договору, та на виконання п. 3.3.1., позивачем перераховано кредитні кошти 28 траншами: 06.04.2011 на суму 125000,00 дол. США, 07.04.2011 на суму 50000,00 дол. США, 13.04.2011 на суму 100000,00 дол. США, 15.04.2011 на суму 38500,00 дол. США, 20.04.2011 на суму 252000,00 дол. США, 22.04.2011 на суму 65000,00 дол. США, 27.04.2011 на суму 59000,00 дол. США, 28.04.2011 на суму 90000,00 дол. США, 10.05.2011 на суму 70000,00 дол. США, 12.05.2011 на суму 76000,00 дол. США, 16.05.2011 на суму 55000,00 дол. США, 17.05.2011 на суму 100000,00 дол. США, 18.05.2011 на суму 28000,00 дол. США, 09.06.2011 на суму 32000,00 дол. США, 15.07.2011 на суму 30000,00 дол. США, 18.07.2011 на суму 38000,00 дол. США, 19.07.2011 на суму 37000,00 дол. США, 20.07.2011 на суму 32000,00 дол. США, 21.07.2011 на суму 93000,00 дол. США, 22.07.2011 на суму 44000,00 дол. США, 25.07.2011 на суму 13000,00 дол. США, 26.07.2011 на суму 37000,00 дол. США, 28.07.2011 на суму 36000,00 дол. США, 25.08.2011 на суму 63000,00 дол. США, 26.08.2011 на суму 32000,00 дол. США, 05.09.2011 на суму 24000,00 дол. США, 14.11.2012 на суму 545000,00 дол. США, 06.03.2013 на суму 14000,00 дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами та виписками банку (а.с.30-66, 86-104).
Відповідно до ст.. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач частково сплатив основну заборгованість за кредитним договором, що підтверджується виписками банку, на загальну суму 153850,33 дол. США.
Таким чином, з урахуванням часткових оплат, сума несплаченого кредиту становить 2024649,67 дол. США., яка 09.12.2014 згідно меморіального ордеру № 400102 (# 90165822) була перенесена на прострочку.
Відповідно ст.. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На день винесення рішення судом відповідач не надав доказів погашення основного боргу за кредитом в сумі 2024649,67 дол. США.
За таких обставин, вимоги позивача по стягненню боргу за кредитом в сумі 2024649,67 дол. США є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Представником відповідача подано заяву про розстрочку виконання рішення суду. В поданій заяві відповідач посилається на неможливість на даний час погасити заборгованість в повному обсязі, оскільки заявлена до стягнення сума є досить великою, що унеможливлює її сплату у досить обмежені строки та просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/1941/14 на 12 місяців наступним чином: лютий 2015 року - 2682991,35 грн., березень 2015 року - 2682991,35 грн., квітень 2015 року - 2682991,35 грн., травень 2015 року - 2682991,35 грн., червень 2015 року - 2682991,35 грн., липень 2015 року - 2682991,35 грн., серпень 2015 року - 2682991,35 грн., вересень 2015 року - 2682991,35 грн., жовтень 2015 року - 2682991,35 грн., листопад 2015 року - 2682991,35 грн., грудень 2015 року 2682991,35 грн., січень 2016 року - 2682991,35 грн.
Крім того, в поданій заяві відповідач зазначає, що відповідач є одним з бюджетоутворюючих підприємств міста Ніжина та в цілому Чернігівського регіону. Проте негайне виконання рішення суду у даній справі та повернення кредитних коштів одноразовим платежем призведе до фінансових втрат та погіршення рівня платоспроможності, що як наслідок негативно вплине на місто в цілому.
Представник позивача в судовому засіданні проти розстрочки виконання рішення суду заперечив, посилаючись на те, що за час, з якого виникла заборгованість, відповідач жодного разу не звертався до банку з проханням про розстрочку сплати заборгованості, або з будь-якою іншою пропозицією щодо виконання простроченого зобов'язання. Натомість, законні вимоги банку про сплату заборгованості, що виникла за кредитним договором, були повністю проігноровані відповідачем. ПАТ "Ніжинський жиркомбінат" на даний момент є діючою і достатньо успішною юридичною особою, яка здійснює свою господарську діяльність через поточні рахунки, відкриті в різних банківських установах України. Обсяг коштів, які надходять в національній та іноземних валютах на рахунки відповідача відкриті в банках, є цілком достатніми для погашення заборгованості та відповідач цілком в змозі виконати рішення суду без застосування розстрочки. Дана заява подана не з метою настання реальних наслідків, а лише з метою ухилення від виконання зобов'язання та затягування виконання рішення суду в сподіванні на те, що після закінчення процедури ліквідації банку та внесення запису про ліквідацію юридичної особи до ЄДР, рішення суду взагалі може не виконуватися. Саме фактичне виконання рішення судів, в тому числі і по стягненню заборгованості з ПАТ "Ніжинський жиркомбінат" матиме стратегічне значення і допоможе державі, в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виплатити гарантовані законом кошти тисячам вкладників банку. Крім того, 26.01.15 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з пропозицією до Національного Банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку "Демарк". У банка є всі підстави вважати, що найближчим часом буде розпочата процедура ліквідації банку, яка згідно ч.5 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", має бути завершеною не пізніше одного року з дня прийняття рішення про ліквідацію.
Відповідно до п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення , має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.
У відповідності зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказів неможливості виконання рішення або наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення відповідачем не надано. Подана заява не містить жодних документів, які б обґрунтовували необхідність самої розстрочки та доказів можливості виконання рішення суду в майбутніх періодах, про які йдеться в заяві.
Крім того, дослідивши матеріали справи, судом враховано, що термін сплати вже було продовжено додатковим договором № 5 від 04.09.2012 з 01.02.2013 до 06 12.2014 року, а також ту обставину, що після спливу терміну сплати кредиту до дня винесення судового рішення відповідачем не вжито заходів щодо часткового погашення заборгованості по кредиту.
Судом також враховано, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 25.09.2014 року №600 "Про віднесення ПАТ "Банк "Демарк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014р. прийнято рішення №102 про запровадження з 29.09.2014 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 170 від 29.12.2014 здійснення тимчасової адміністрації у Банк «Демарк» було продовжено по 29.01.2015, включно. Здатність держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати гарантовані Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виплати коштів по зобов'язанням Банку «Демарк» залежить перед усім від ефективності роботи із позичальниками Банку по поверненню проблемної заборгованості. Враховуючи закінчення строку дії тимчасової адміністрації позивача та звернення 26.01.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідації Банку «Демарк» є підставою вважати, що найближчим часом буде розпочата процедура ліквідації Банку.
Враховуючи викладене, зава про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, зокрема вказано, що за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті. За змістом пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті) й визначається сума судового збору, що підлягає сплаті.
Відтак, згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору в розмірі 73080,00 грн., покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
1.Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ», код 00373942, 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул.. Прилуцька, 2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК «ДЕМАРК», код 19357516, вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000, 2024649,67 доларів США заборгованості за кредитом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НІЖИНСЬКИЙ ЖИРКОМБІНАТ», код 00373942, 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул.. Прилуцька, 2 в доход державного бюджету (р. 31217206783002, отримувач УК у м. Чернігові/м.Чернігів/22030001, банк отримувача ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, призначення платежу : ?судовий збір, код 03500068, пункт 2?) 73080,00 грн. судового збору
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 04.02.2015.
Суддя Н.О.Скорик
.