27.01.15р. Справа № 904/9739/14
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення 6 080,88 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Федусова Р. М. - представник (дов. № 34 від 01.01.2015)
від відповідача: Гарькавий А.Г. - представник (дов. № 14-443 юр від 29.12.2014)
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованості за договором № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп від 04.12.2014 у розмірі 6 080,88 грн., з яких: 1 620,60 грн. плата за користування вагонами, 1 351,80 грн. збір за маневрову роботу, 231,60 грн. збір за зважування вантажу, 1 700,20 грн. збір за зберігання вантажу, 163,20 грн. збір за повідомлення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.01.2014 станцією Часов Яр Донецької залізниці було прийнято по накладній № 51235794 вантаж "пісок формувальний" у вагонах №№ 65382756, 60738242 для перевезення на станцію Кривий Ріг-Головний на адресу відповідача. При контрольному переважуванні було виявлено, що у даних вагонах нерівномірно завантажені візки вагонів, що є порушенням розділу 4, п. 4.3 Збірника № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України та є загрозою безпеки руху та схоронності перевезення вантажу у вагоні. З цієї причини спірні вагони були відчеплені від основного поїзда для виправлення навантаження і після усунення комерційної несправності були відправлені відповідачу.
За виконані залізницею послуги, пов'язаної із виправленням вищевказаного порушення, нараховані відповідачу платежі по акту загальної форми ГУ-23 № 355 від 13.08.2014, а саме: плата за користування вагонами, збір за маневрову роботу, збір за зважування вантажу, збір за зберігання вантажу, збір за повідомлення.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.01.2015.
12.01.2015 представник відповідача надав відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідач є вантажоодержувачем вантажу, а отже не несе відповідальність за неправильність, неточність або неповноту відомостей зазначених в накладній.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 12.01.2015 на 27.01.2015.
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
18.01.2014 станцією Часов Яр Донецької залізниці було прийнято по накладній № 51235794 вантаж "пісок формувальний" у вагонах №№ 65382756, 60738242 для перевезення на станцію Кривий Ріг-Головний на адресу одержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Відповідно до накладної № 51235794 відправником є ПАТ "Часівоярський вогнетривкий комбінат", одержувачем є ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" (а.с.27).
Працівниками станції Верхівцеве Придніпровської залізниці, відповідно до вимог ст.24 Статуту залізниць України, здійснено перевірку правильності відомостей зазначених у накладних.
При контрольному переважуванні було виявлено, що у даних вагонах нерівномірно завантажені візки вагонів, що є порушенням розділу 4, п. 4.3 Збірника № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України та є загрозою безпеки руху та схоронності перевезення вантажу у вагоні.
Про даний факт були складені акти загальної форми № 1548 від 10.08.2014, № 1549 від 10.08.2014, № 722 від 12.08.2014, № 723 від 12.08.2014 (а.с.13-16).
З цієї причини спірні вагони були відчеплені від основного поїзда для виправлення навантаження і після усунення комерційної несправності були відправлені на станцію призначення Кривий Ріг-Головний для видачі одержувачу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
За виконані залізницею послуги, пов'язані із виправленням вищевказаного порушення, станцією Верхівцеве нараховані платежі по акту загальної форми ГУ-23 №355 від 13.08.2014 (а.с.12): плата за користування вагонами, збір за маневрову роботу, збір за зважування вантажу, збір за зберігання вантажу, збір за повідомлення.
Станцією призначення Кривий Ріг-Головний на підставі акту загальної форми ГУ-23 від 13.08.2014 № 355 були складені накопичувальна картка форми ФДУ-92 №18089130 (а.с.10) та відомість плати за користування вагонами ф.ГУ-46 № 18089436 (а.с.11), для стягнення з одержувача вантажу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" додаткових зборів.
Вищезазначені документи працівник ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" підписав із запереченнями: "З нарахованою сумою не згодні, так як згідно ст. 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов".
Несплата відповідачем наданих залізницею послуг, пов'язаних із виправленням навантаження є підставою виникнення спору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.
Згідно зі статтею 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок. Відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Частиною 1 статті 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Таким чином, оскільки вантаж переходить у власність відповідача з моменту видачі його залізницею у пункті призначення, то всі додаткові витрати по його перевезенню несе вантажовідправник.
Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).
Посилання позивачем, як на підставу своїх позовних вимог до відповідача на ст. 62 Статуту залізниць України, є безпідставним. Цією статтею передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. Ця норма встановлює лише порядок здійснення розрахунків та не встановлює ані відповідальності, ані зобов'язання вантажоодержувача здійснити оплату додаткових послуг залізниці, пов'язаних з неправильним завантаженням вантажовідправником вагонів та зазначенням неправильних відомостей у накладній.
Враховуючи викладене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки відповідач не є вантажовідправником, а отже не несе відповідальність за неправильність, неточність або неповноту відомостей зазначених в накладній.
Господарський суд вважає безпідставним посилання позивача на укладений між ним та відповідачем договір № №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведенні розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 02.01.2008, оскільки відповідно до пункту 1.1 цього договору, його предметом є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги, а отже цей договір стосується перевезення вантажів, в яких відповідач є вантажовласником (вантажовідправником), а не одержувачем вантажу.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 02.02.2015.
Суддя Я.С. Золотарьова