03 лютого 2015 року Справа № 11764/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до ОСОБА_1 про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова 15.11.2010року звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 152130 грн. 00 коп. Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та невжиттям заходів щодо сплати вказаного податку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 року позов задоволено.
ОСОБА_1 оскаржив дану постанову з підстав неповного дослідження доказів, мотивуючи тим, що особисто не здійснювала реєстрацію вказаного транспортного засобу та не сплачувала податки, оскільки ним було надано довіреність на ім'я ОСОБА_2, який безпосередньо здійснював реєстрацію здійснюється попередньо.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача , розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи: ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, є власником транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, 2534L, д.н.з. НОМЕР_1, 1996 року випуску, об'єм двигуна 10964 куб. см. та транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, АТЕGО815, д.н.з. НОМЕР_2, 2002 року випуску, об'єм двигуна 4249 куб. см., які відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів " від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ, є об'єктами оподаткування. Під час розгляду справи судом встановлено, що вказані транспортні засоби належить ОСОБА_1, не зняті з реєстрації в органах ДАІ, а отже, відповідач є платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем проведено першу реєстрацію в Україні вказаних вище транспортних засобів, при цьому, квитанції про сплату податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів відповідачем не знайдено, що підтверджується листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи УДАІ ГУ МВС України у Львівській області від 31.08.2010 року вих. № 9/2074 та листом філії "Західне регіональне управління " ПАТ КБ "Приват-Банк" від 04.11.2010 року № 5949.
Спір виник у зв'язку із не сплатою фізичною особою ОСОБА_1 податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. за № 1251-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» від 11.12.1991 року за № 1963-XII зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 року за № 2542-ІІI зі змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), КАС України.
Згідно ч.6 ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
П.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Відповідно до ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Так, як державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура про плати відповідних платежів, тому суд першої інстанції передчасно задовольнив позов, не з'ясувавши обставин реєстрації автомобіля, що є предметом порушення кримінальної справи, зокрема щодо працівників МРЕО та банку, де проводяться платіжні операції.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2011 року по справі №2а-10591/10/1370 скасувати та постановити нову, якою в позові Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М.Гінда
В.Я. Качмар