03 лютого 2015 рокусправа № 212/1744/14-а (2-а/212/120/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2014 року у справі № 212/1744/14-а (2-а/212/120/14) за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Сєроух Євгена Володимировича про визнання протиправними дій, -
До Жовтневого районного суму міста Кривого Рогу з адміністративним позовом звернулись ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Сєроуха Євгена Володимировича про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та скасування постанови.
Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Сєроуха Євгена Володимировича про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та скасування постанови..
Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та ухвалити нову якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, відповідно до рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 17 лютого 2010 року договір дарування будинку АДРЕСА_1 у місті Кривому Розі та земельної ділянки, на якій розташовано дане домоволодіння, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 16 липня 2004 і посвідчений приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу ОСОБА_7 по реєстру № 9270 визнано частково недійсним з моменту його укладання. Визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/2 частину домоволодіння та земельної ділянки, розташованих за адресою АДРЕСА_1. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 27 травня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_8 про винесення додаткового рішення - у розділі домоволодіння в натурі відмовлено у повному обсязі. 26 вересня 2012 року, на підставі ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику, ОСОБА_1, було надано строк для добровільного виконання вищезазначеного рішення суду до 11 жовтня 2012 року, та попереджено про стягнення виконавчого збору у разі невиконання виконавчого документу в добровільний строк.
В процесі виконання вищевказаного виконавчого документу, було винесено кілька постанов про закінчення виконавчого провадження та про відновлення виконавчого провадження так, як одразу після вселення стягувача, боржником вчинялись перешкоди в проживанні та користуванні ОСОБА_8 домоволодінням АДРЕСА_1
04 грудня 2013 року, керуючись п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем було винесено останню постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з виконанням виконавчого документу.
05 грудня 2013 року, на адресу відділу ДВС, було надано заяву про відновлення виконавчого провадження, з виконання вищевказаного виконавчого документу так, як ОСОБА_1 знову перешкоджав ОСОБА_8 вільно користуватися домоволодінням АДРЕСА_1
10 грудня 2013 року, керуючись ч. 2 ст. 51, ст. 79 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем було винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку того ж дня було направлено сторонам для відома.
12 лютого 2014 року, в результаті проведених виконавчих дій за адресою АДРЕСА_1,державним виконавцем було складено акт про перешкоджання боржником вселенню стягувача у вказане домоволодіння.
18 лютого 2014 року, державним виконавцем, керуючись спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 25 червня 2002 року № 607/56/5 та Інструкцією про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб) було винесено постанову про залучення працівників міліції для участі у виконавчих діях, призначених 28 лютого 2014 року за адресою АДРЕСА_1
Відповідно ч. 1 ст. 181 КАС України - учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Слід зазначити, що розділом VII ЦПК України визначено інший порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, тому такі спори не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є стороною у виконавчому провадженні.
Рішення від 17 лютого 2010 року та виконавчий лист від 24 липня 2012 року (а.с.5,8), прийняті у порядку визначеними нормами ЦПК України, тому постанова ДВС і її дії повинні оскаржуватися в порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції вирішуючи спір в адміністративному судочинстві, невірно визначив характер спору, який вирішується в порядку цивільного судочинства.
Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду слід скасувати а провадження у справі закрити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, ст.ст. 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 12 червня 2014 року у справі № 212/1744/14-а (2-а/212/120/14) - скасувати.
Провадження у справі № 212/1744/14-а (2-а/212/120/14) - закрити.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернення до суду у порядку цивільного судочинства.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов