29 січня 2015 рокусправа № 804/3100/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю:
Позивача: ОСОБА_1,
Представник відповідача: Отисько Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року у справі № 804/3100/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства Внутрішніх Справ України на Придніпровській залізниці про скасування постанови про оскарження рішення, -
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року було закрито провадження в адміністративній справі №804/3100/14 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління МВС України на Придніпровській залізниці про зобов'язання нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення з 03.11.2011 року по дату поновлення його на посаді, та про зобов'язання присвоїти йому чергове звання майора.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу № 804/3100/14 до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Також, заявник апеляційної скарги зазначив, що зазначена ухвала була прийнята без дослідження істотних обставин справи та без врахування вимог норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці, в якому просив:
- зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити йомушрошове забезпечення за період з 01.11.2011 року по дату поновлення на посаді;
- зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію за речове забезпечення за період з 03.11.2011 року по дату поновлення на посаді, відповідно до розрахунку;
- зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу на оздоровлення за 2011, 2012 та 2013 роки, відповідно до розрахунку;ї
- зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити йому матеріальну допомогу на покращення житлово-побутових умов за 2011, 2012 та 2013 роки;
Проте, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити Позивачу грошове забезпечення з 03.11.2011 року по дату поновлення його на посаді та про зобов'язання присвоїти йому чергове звання майора.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №804/3100/14 про зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 03.11.2011 року ( з дня винесення судового рішення по справі №2а/0470/12658/11) по дату поновлення на посаді, дублюються з вимогами про зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, що були розглянуті судом із закриттям провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Отже, закриття провадження у справі можливе лише за умови, що постанова чи ухвала, яка набрала законної сили, постановлена за позовом, який є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елемента не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення за період з 03.11.2011 року по дату поновлення на посаді.
Тобто, предметом спору в даному випадку виступає правомірність здійснення нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 03.11.2011 року по дату поновлення на посаді.
Водночас, як свідчать матеріали справи, 03.11.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову, якою провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання УМВС України на Придніпровській залізниці нарахувати та виплатити Позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу було закрито у зв'язку з відмовою позивача від цих вимог.
Так, на думку суду першої інстанції, зазначений спір є тотожним даному спору, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що у зазначеній справі предметом спору виступала правомірність зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, в той час як в даному випадку предметом спору виступає правомірність зобов'язання Відповідача здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення за період з моменту винесення Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення про поновлення на роботі по фактичну дату поновлення на посаді, що свідчить про наявність різних предметів спору.
Отже, в даному випадку відсутні підстави вважати, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2011 року стосується даного предмету спору, а тому закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.157 КАС України є необґрунтованим.
Щодо обґрунтованості закриття провадження у справі в частині зобов'язання Відповідача присвоїти Позивачу чергове звання майора міліції, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для закриття провадження в частині зобов'язання Відповідача присвоїти Позивачу чергове звання майора міліції була заява Відповідача про відмову від зазначеної частини позовних вимог.
Відповідно до ст.112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд при вирішенні подібної заяви повинен з'ясувати дійсні обставини, які спонукали позивача до такого кроку. Також, суд перевіряє, чи не суперечать такі дії позивача закону і чи не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Крім того, при прийнятті подібної заяви, суд має роз'яснити позивачу наслідки його прийняття, а саме неможливість повторного звернення до суду з такими самими вимогами.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не роз'яснив Позивачу про наслідки її прийняття, чим фактично обмежив його право на доступ до правосуддя у майбутньому.
Приписами ст. ст. 6 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання Відповідача присвоїти Позивачу чергове звання майора міліції.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року була прийнята з порушення приписів процесуального права у зв'язку з чим, вона підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 204, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014 року у справі № 804/3100/14 - скасувати.
Матеріали справи № 804/3100/14 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 до управління МВС України на Придніпровській залізниці про зобов'язання нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення з 03.11.2011 року по дату поновлення його на посаді, та про зобов'язання присвоїти йому чергове звання майора..
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко