Справа № 802/3741/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
29 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.
за участю представників сторін:
представників позивача: Сосновського П.І., Куленко О.Я.
представників відповідача: Кулик А.О., Попової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державного науково-виробничого підприємства "Пошук" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000029/2206 від 05 серпня 2014 року винесене Головним управлінням Міндоходів у Вінницькій області та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 000030/2206 від 05 серпня 2014 року винесене Головним управлінням Міндоходів у Вінницькій області.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .
В судовому засіданні представники відповідача повністю підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що за результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №н11/2-32-22-06/13308596 від 17 липня 2014 року, висновками якого встановлено порушення вимог п. 9.1, п. 9.3 розділу 9 Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою урядів держав-учасниць Співдружності Незалежних держав від 20 листопада 2009 року, складає 5164 грн. 11 коп., а відтак, не погоджуючись з висновками податкового органу, викладеними у акті перевірки №н 11/2-32-22-06/13308596 від 17 липня 2014 року та, відповідно, із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 000029/2206 та № 000030/2206 від 05 серпня 2014 року позивач і звернувся до суду першої інстанції за захистом своїх прав та інтересів.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що для надання товару режиму вільної торгівлі, єдиним документом, що свідчить про країну походження товару є сертифікат про походження товару, виданий уповноваженим органом держави вивезення відповідно до її національного законодавства. В даному випадку, таким документом для ввезених "Геодезичних приладів" є сертифікат походження товару форми СТ-1 від 21 серпня 2013 року № RUUA 3013010278 (3019173). Окрім того, відповідачем не було виявлено недоліків чи неповноти у заповненні сертифіката, будь-які розбіжності про країну проходження товару у сертифікаті походження чи інших документах, крім посилань на неможливість підтвердження інформації були відсутні.
Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.
Так, відповідно до частини 1 статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Відповідно до частин 1-3 статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Частина 1 статті 45 МК України передбачає, що у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Згідно розділу 1 Правил, під поняттям "країна походження товару" розуміється країна, у якій товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил. Під поняттям "критерій достатньої обробки (переробки)" визнається один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, якщо в його виробництві беруть участь дві країни чи більше, вважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці (переробці), достатній для надання товарові його характерних властивостей.
Пункт 5.1. Правил визначає, що товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар: вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару.
Відповідно до пункту 5.4 Правил стосовно товарів, зазначених у пункті 5.3 цих Правил, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).
Згідно пункту 6.1. Правил для підтвердження країни походження товару в конкретній
державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання
митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 чи декларації про походження товару.
Відповідно до пункту 6.7 Правил у разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.
Згідно пункту 8.3 Правил замість анульованого з яких-небудь причин сертифіката форми СТ-1 або в разі необхідності переоформлення раніше виданого сертифіката на підставі письмового обґрунтування заявника (декларанта) може бути видано новий сертифікат форми СТ-1. При цьому в графі 5 робиться запис: "Видано замість сертифіката форми СТ-1" із зазначенням номера й дати анульованого (переоформленого) сертифіката. Сертифікату, виданому замість іншого сертифіката форми СТ-1, присвоюється новий реєстраційний номер.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Сертифікат походження товару в розумінні Правил визнається документом, що свідчить про країну походження товару та виданий органом (організацією), уповноваженим державою - учасницею Угоди відповідно до її національного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що саме сертифікат про проходження товару форми СТ-1, за відсутності розбіжностей в наданих документах про країну походження товару, підтверджує країну походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі відповідно до п. 6.1 Правил. Як зазначалось вище, перевіряючий орган в тексті акту перевірки вказав, що Уральська ТПП підтвердила факт видачі сертифіката СТ-1. Про наявність будь-яких розбіжностей чи неточностей у сертифікаті СТ-1 від 21.08.2013 року № RUUA 3013010278 (3019173) та в акті перевірки не зазначалось.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що на підставі наданого відповідачу сертифіката про походження товару СТ-1 можливо встановити країну походження товару, що є достатньою та безумовною підставою для застосування режиму вільної торгівлі.
Отже, таким документом для ввезених "Геодезичних приладів" є сертифікат походження товару форми СТ-1 від 21 серпня 2013 року № RUUA 3013010278 (3019173). Окрім того, відповідачем не було виявлено недоліків чи неповноти у заповненні сертифіката, будь-які розбіжності про країну проходження товару у сертифікаті походження чи інших документах, крім посилань на неможливість підтвердження інформації були відсутні.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами правомірність відмови, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000029/2206 від 05 серпня 2014 року винесене Головним управлінням Міндоходів у Вінницькій області та визнанння протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000030/2206 від 05 серпня 2014 року винесене Головним управлінням Міндоходів у Вінницькій області.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи .
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О.
Загороднюк А.Г.