Справа № 822/4489/14
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
29 січня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандард Оіл" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандард Оіл" до Ізяславської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача: Ізяславська міська рада про визнання протиправним та скасування розпорядження ,
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації від 29.04.2014 року №187/2014-р в частині затвердження акту визначення розміру збитків від 24.04.2014 року в сумі 113368,0грн.
Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .
Представник відповідача та третьої особи будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання також не з'явились, однак надали суду заперечення на апеляційну скаргу.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року- без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що в порушення вимог пункту 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, щодо участі в засіданні комісій з визначення розміру збитків організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати, запрошення для участі у засіданні комісії, яке відбулось 24.04.2014 року, отримано позивачем лише 05.05.2014 року. Зазначені в акті відомості щодо використання позивачем земельної ділянки площею 1,1840 га, кадастровий номер 6822110100:01:005:0448, без належного оформлення документів, які посвідчують право користування даною земельною ділянкою, не відповідають дійсності. Вказує, що жодної будівлі АЗС як на даний час, так і на час прийняття рішення №18/ІІІ-2 Ізяславської міської ради від 01.03.2013 року не існувало. Земельна ділянка позивачем не використовується та фактично не була передана позивачу в оренду. Оскільки договір оренди між сторонами не укладався, зазначений в рішенні Ізяславської міської ради №18/111-2 від 01.03.2013 року розмір оренди в сумі 8880,0 грн. не може застосовуватись для розрахунку неодержаної вигоди, оскільки відносини оренди не виникли, а вартість оренди не є належним чином погодженою. Зазначає, що неодержаним доходом у розумінні Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, який міг розрахувати відповідач за умови протиправності дій позивача, є земельний податок, а тому підстави для нарахування збитків на рівні орендної плати є необґрунтованими і не може вважатись неодержаним доходом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір орендної плати за оренду земельної ділянки площею 1,1840 га, кадастровий номер 6822110100:01:005:0448, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (обслуговування нежилого приміщення АЗС) по вул. Незалежності, 94 у м. Ізяславі, визначений рішенням №18/111-2 від 01.03.2013 року Ізяславської міської ради. Зазначене рішення позивач не оскаржив, відтак погодився з встановленим цим рішенням розміром орендної плати. Тому відсутність договору оренди зазначеної ділянки, не укладеного з вини позивача, не є перешкодою у визначенні розміру збитків.
Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору, зазначає наступне.
Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Граничний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлено Законом України «Про оренду землі» та є обов'язковим при укладанні відповідних договорів.
Відповідно до частини першої статті 21 цього ж Закону орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Підставою нарахування земельного податку відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю» є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Частиною 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів. Розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 8 Закону України «Про плату за землю» передбачено внесення змін у розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтвердилось з матеріалів справи, що підставі договору іпотеки від 07.05.2008 року та договору відступлення права вимоги від 07.08.2012 року ТОВ "Стандарт Оіл" набуло право власності на нежиле приміщення АЗС по вул.Незалежності,94 у м.Ізяславі. Право власності позивача на зазначене нерухоме майно зареєстроване 14.08.2012 року.
Відповідно до п.20 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Із загального визначення поняття "розпорядження" - це документ, який видається посадовими особами, державними органами, установами, підприємствами в межах їх компетенції й має обов'язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих установ, яким адресовано розпорядження.
Колегія суддів зазначає Рішенням №18/111-2 від 01.03.2013 року Ізяславська міська рада 6 скликання надала в оренду ТОВ "Стандард Оіл" земельну ділянку площею 1,1840 га, кадастровий номер 6822110100:01:005:0448, для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій (обслуговування нежилого приміщення АЗС) по вул. Незалежності, 94 у м. Ізяславі строком на 10 років. Пунктом 3 зазначеного рішення передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 8880,0 грн. в місяць (0,75 грн. за 1 кв.м. в місяць), сума орендної плати в рік складає 106560,0 грн. Пунктом 5 рішення Ізяславська міська рада зобов"язала ТОВ "Стандард Оіл" протягом місяця укласти у встановленому законом порядку договір оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
У визначений рішенням №18/111-2 від 01.03.2013 року строк ТОВ "Стандард Оіл" не уклало договір оренди зазначеної земельної ділянки.
Тому, Ізяславська міська рада на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" звернулась до Ізяславської райдержадміністрації (лист від 17.04.2014 року №520) з проханням визначити розмір збитків, нанесених територіальній громаді міста Ізяслав ТОВ "Стандард Оіл" у зв"язку з використанням земельної ділянки площею 11840 кв.м. без належного оформлення документів, які посвідчують право користування даною земельною ділянкою.
Розглянувши звернення міської ради, комісія з визначення розміру збитків, заподіяних власникам земельних ділянок та землекористувачам, при Ізяславській райдержадміністрації, протокольним рішенням №6 від 24.04.2014 року визначила розмір збитків, завданих ТОВ "Стандард Оіл" територіальній громаді міста Ізяславу зв"язку з використанням земельної ділянки площею 11840 кв.м. без правовстановлюючих документів та без сплати коштів за її використання у період з 01.03.2013 року по 23.04.2014 року у розмірі 113368,0 грн.
Розпорядженням від 29.04.2014 року №187/2014-р Ізяславська районна державна адміністрація Хмельницької області затвердила акт визначення розміру збитків від 24.04.2014 року, яке позивач оскаржив до суду
Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вищезазначені рішення мають обов'язковий характер.
Статтями 125 і 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
За змістом ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
В силу ст. 156 ЗК України власникам землі і землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіянні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють у тому числі юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Натомість, судова колегія апеляційної інстанції критично ставиться до посилання апелянта на рахунок того, що договір оренди між сторонами не укладався, зазначений в рішенні Ізяславської міської ради №18/111-2 від 01.03.2013 року розмір оренди в сумі 8880,0 грн. не може застосовуватись для розрахунку неодержаної вигоди, оскільки відносини оренди не виникли, а вартість оренди не є належним чином погодженою, оскільки як досліджено з даного рішення, а саме з пункту 5 рішення Ізяславської міської ради №18/111-2 від 01.03.2013 року, апелянта було зобов'язано протягом місяця укласти у встановленому законодавством порядку договір оренди на земельну ділянку з Ізяславською міською радою, а відтак, грубе не виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стандард Оіл" умов вищезазначеного розпорядження, не може слугувати підставою для відмови від сплати орендної плати за землю, оскільки ТОВ "Стандард Оіл" не було позбавлено можливості укласти вищезазначений договір оренди на земельну ділянку з Ізяславською міською радою та оскаржити зазначене рішення ,відтак погодився з встановленим цим рішенням розміром орендної плати, а отже, відсутність договору оренди зазначеної ділянки, не укладеного з вини позивача, не є перешкодою у визначенні розміру збитків, а розпорядження № 187/2014-р від 29.04.2014 року прийняте відповідачем в межах повноважень, у порядку та у спосіб, визначені законодавством.
Що ж стосується посилання апелянта на те, що жодної будівлі АЗС як на даний час, так і на час прийняття рішення №18/ІІІ-2 Ізяславської міської ради від 01.03.2013 року не існувало, а земельна ділянка позивачем не використовується та фактично не була передана позивачу в оренду, судова колегія апеляційної інстанції також ставиться критично, оскільки як встановлено наявними в матеріалах справи, а саме копіями заяви "Стандард Оіл" про реєстрацію права власності на нежиле приміщення АЗС по вул.Незалежності,94 у м.Ізяславі та Витягу про державну реєстрацію права власності позивача на зазначене нерухоме майно від 14.08.2012 року.
У відповідності до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тоді як апелянтом жодним чином не спростовані висновки суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення без змін постанови суду першої інстанції згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандард Оіл" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О.
Загороднюк А.Г.