Справа: № 810/6028/14 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
03 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень та вимоги, -
У жовтні 2014 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2014 року №0013721702, яким було визначено грошове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 11850 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 2835 грн., рішення № 0013741702, яким здійснено донарахування 26233,20 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та визначена штрафна санкція у сумі 6558,3 грн., вимоги від 13.08.2014 р. №Ф-0013751702.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої виходив з того, що на момент перевірки господарської одиниці - більярдного залу, було встановлено факт використання позивачем найманої робочої сили. За даними податкового органу ОСОБА_3 займала посаду - бармен, офіціант, маркер. Проте, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не представлено до суду належних та допустимих доказів використання позивачем найманої робочої сили. При здійсненні фактичної перевірки відповідачем був порушений порядок її проведення. Відтак суд дійшов висновку, що відповідачем у ході розгляду справи не було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, з метою відпрацювання інформації про ухиляння ФОП ОСОБА_2 від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню працівниками податкового органу, в більярдному залі, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, на підставі пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ було здійснено фактичну перевірку. Перевірці підлягали питання дотримання законодавства при використанні праці найманих робітників, в тому числі, оформлення трудових відносин з найманими особами.
На момент перевірки господарської одиниці - більярдного залу, було встановлено факт використання праці ОСОБА_3 За даними податкового органу займана нею посада - бармен, офіціант, маркер.
Як зазначено в акті перевірки, відповідно до наданого ОСОБА_3 письмового пояснення встановлено, що її режим роботи позмінний, заробітна плата- 3150,00грн.; період роботи - 2 роки. Заробітна плата видається ФОП ОСОБА_2 та фіксується у відомостях видачі заробітної плати, строки видачі зарплати - кожну неділю. Трудовий договір з роботодавцем не укладався, в центрі зайнятості не зареєстрована.
Для встановлення факту неналежного оформлення трудових відносин, з'ясування питання ведення обліку роботи, виконуваної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомостей про оплату праці всі дані були відображені в поясненні ОСОБА_3 особисто.
У зв'язку із викладеним, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог пп. 168.1.1 .п. 168.1 ст. 168 ПКУ, Закону України « Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР та визнав встановленим факт не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб. Податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб визначене за результатами фактичної-перевірки склало - 11340,00 грн.
Крім того, було виявлене порушення вимог ст.ст. 7- 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно до змін, внесених Законом України від 04.07.2013 № 406-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на виконання п. 4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013 визначено податкове зобов'язання з єдиного соціального внеску у розмірі 26233,2 грн.
Також, перевіркою зафіксоване несвоєчасне подання податкового розрахунку про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (1ДФ) в порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу II, пункту 51.1 статті 51 розділу II ПКУ. Відповідно до пункту 119.2 ст. 119 ПКУ порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків потягнуло накладення штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн.
За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 29.07.2014 р. №424/17-03, винесені податкове повідомлення-рішення №0013721702, рішення № 0013741702 від 13.08.2014 р. та вимога про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 28233,2 грн.
Вважаючи, вказані податкове повідомлення-рішення, рішення та вимогу протиправними, позивач звернулася до адміністративного суду з даним позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника, тобто перевірка, яка проводиться за реальним місцем провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності платника.
Така перевірка проводиться органом ДПС на предмет дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 ПКУ визначено порядок проведення фактичної перевірки.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Вона може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи ДПС, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи ДПС. Зокрема щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи ДПС, виробництва та обігу підакцизних товарів;
у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
у разі неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання РРО, РК та КОРО, подання їх із нульовими показниками;
при отриманні в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами);
при отриманні в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Під час проведення перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника.
Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, що здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, котрі посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).
Під час проведення фактичної перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитись хронометраж господарських операцій, який передбачено п. 80.8 ст. 80 ПКУ.
Згідно з п.п. 14.1.264 п. 14.1 ст. 14 ПКУ хронометраж являє собою процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється в ході фактичних перевірок та застосовується органами ДПС з метою встановлення реальних показників діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її проведення.
За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами органу ДПС та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції (п. 80.8 ст. 80 ПКУ).
Як свідчать матеріали адміністративної справи, як на підставу встановленого порушення відповідач посилається на пояснення, надані ОСОБА_3 (а.с.62-63), із яких вбачається, що гр. ОСОБА_3 (паспортні дані відсутні), виконувала роботу бармена, офіціанта, маркера з 10.00 годин до 22.00 годин, 2 неділі через неділю. Проте, пояснення ОСОБА_3 надані у ксерокопіях та не завірені відповідно до умов п.5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 р. і є єдиним доказом у справі.
Проте, відповідачем не представлено до суду належних та допустимих доказів використання позивачем найманої робочої сили. Як вірно зауважено судом першої інстанції, аналіз пояснень ОСОБА_3 свідчить про не встановлення особи останньої, оскільки відсутні будь-які офіційні дані, що її ідентифікують.
Крім того, в акті перевірки не вказано обсяги наданих ОСОБА_3 послуг, не конкретизовано їх зміст, акт не містить доказової інформації про здійснення ОСОБА_3 будь-якої оплачуваної роботи, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці.
За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що вказані пояснення не можуть бути визнані належним доказом вчиненого позивачем правопорушення.
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, при здійсненні фактичної перевірки відповідачем був порушений порядок її проведення. Так, в акті перевірки не вказані, встановлені законом підстави для її проведення; докази того, що позивач в установленому законом порядку була під розписку ознайомлена з наказом на перевірку; дані акту про одержання особою ОСОБА_3 заробітної плати у розмірі 3150,00 грн. мають характер припущень.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що як на підставу для задоволення позовних вимог позивач зазначає, що для здійснення підприємницької діяльності вона протягом двох останніх років орендує у ТОВ «Кафе «Лісова казка» не ціле приміщення по вул. Славгородській, 47 у м. Києві, не являючись його власником, а, згідно п.1.1. договору оренди остання орендує тільки вісім більярдних столів у приміщенні, яке фактично займає ТОВ «Лісова казка».
При цьому, згідно розділу 2 договору, позивач сплачує ТОВ «Лісова казка» за орендоване обладнання орендну плату в розмірі 1 тис.грн. на місяць, та крім цього за обслуговування більярду сплачую плату в розмірі 1 650, 00 грн. на місяць.
Відповідно до п. 1.2. цього ж договору, для обслуговування більярду орендодавець, тобто ТОВ «Лісова казка», закріплює за орендарем людину, що обслуговує більярд.
Позивач вказує, що за умовами договору оренди людина, що обслуговує більярд не повинна бути працевлаштована у неї. Так, гр.-ка ОСОБА_3 працевлаштована у ТОВ «Лісова казка» з 01.07.2014 р. на посаді бармена з відповідним посадовим окладом 1 650, 00 грн.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку, наведені фактичні обставини, відповідачем не спростовано, обґрунтованих доказів зворотного суду не надано.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем у ході розгляду справи не було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.
Суддя: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 03.02.2015 року.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Шелест С.Б.
Глущенко Я.Б.